
Католицьке кладовище у Ставищі: мовчазний спомин про графські часи (+ФОТО)
У селищі Ставище збереглося римсько-католицьке кладовище, більш відоме як "польське", адже тут поховані поляки, які жили й працювали у маєтностях графів Браницьких у XVIII - на початку XX століття
Про це для Еспресо: Біла Церква розповів громадський активіст, засновник Facebook-групи та YouTube-каналу "Ставищенські стайні" Сергій Плахотнюк.
Він зазначає, що точна дата заснування кладовища не зафіксована, проте, за припущеннями, його могли закласти ще в 1754–1774 роках, у часи білоцерківського старости Єжи Авґуста Мнішека. Тоді ця місцевість була околицею Ставищ, неподалік дороги до Білої Церкви.
Завдяки ініціативі старости в містечку звели перший дерев’яний костел для задоволення духовних потреб польської громади. Згодом, у 1778 році, Ксаверій Браницький побудував кам’яний костел на честь Пресвятої Трійці, а дерев’яну споруду перенесли на територію кладовища - для відправлення похоронних служб. Це дає підстави стверджувати, що некрополю понад 200 років. Наразі він не має офіційного статусу пам’ятки.
фото: з особистого архіву Сергія Плахотнюка
Останнє поховання датується 1917 роком - саме тоді помер парафіяльний священник Миколай Троцький. У 1920-х роках польська громада залишила Ставище, а релігійне життя занепало.
У радянські часи парафія була фактично знищена: костел закрито, служителів переслідували, а надгробки місцеві жителі використовували для господарських потреб.
Знищено і капличку, яку було зведено між 1911–1917 роками поблизу лікарні Браницьких. У 1930-х роках її перетворили на морг, а наприкінці 1950-х - розібрали.
Відродження кладовища
Повернення пам’яті до цього місця почалося влітку 2009 року. Група місцевих юнаків - Сергій Додузінський, Олександр Івахно, Денис Карпенко, Володимир та Іван Коляди, Олег Піскун і Віктор Сторчак - вирішила власноруч навести лад на занедбаному цвинтарі.
Вони очищували територію, відновлювали похилені надгробки за допомогою підручного інструменту, а найважчі - підіймали екскаватором, наданим житлово-комунальним підприємством.
До ініціативи долучився й відомий художник та місцевий меценат Казимир Ліжевський, який не лише консультував щодо розміщення пам’ятників, а й власноруч оновлював написи на надгробках.
Понад 2 сторіччя історії в камені
Католицьке кладовище у Ставищі займає близько 1,5 гектара та умовно поділене на стару й нову частини. До нашого часу збереглося понад сотню надгробків із граніту та мармуру. У старій частині вціліли лише поодинокі поховання.
фото: з особистого архіву Сергія Плахотнюка
Найдавніше розпізнане - 1855 року, належить парафіянину костелу Титу Ходинському. Нове життя некрополь отримав після призначення священника Марека Рудзя настоятелем парафії у 2016 році. Уже через рік розпочалося впорядкування кладовища та створення тематичних алей, серед них :
Алея священників. На цій алеї збереглися надгробки Йозефа Бєлінського та Миколая Троцького. Тут також планують встановити меморіальні знаки останнім служителям парафії - отцю Альбіну Ґутовському та органісту Антону Басинському.
Алея лікарів. Тут вшановують чотирьох знаних медиків, зокрема Станіслава Бачинського й Емерика Малевського - лікаря благодійної лікарні графа Браницького.
Алея Анджейовського. Її прикрашає символічний меморіал польському вченому Антонію Анджейовському, відкритий у 2018 році.
- Каплиця Свейковських у Тетієві: визначна пам'ятка архітектури.
- Актуальне
- Важливе

