Воїн, спортсмен, батько: історія життя Олександра Василишина

Про це стало відомо з фейсбук-сторінки "Книга пам'яті полеглих за Україну".

У 1999 році Олександр пішов до першого класу Білоцерківської загальноосвітньої школи №4. У позаурочний час активно займався важкою атлетикою. Його спортивні досягнення дозволили продовжити навчання в Київському обласному ліцеї-інтернаті фізичної культури і спорту. Завдяки поєднанню навчання та тренувань здобув низку нагород у змаганнях.

Після завершення ліцею у 2009 році вступив до Національного університету фізичного виховання і спорту України. У 2011 році був призваний до лав Збройних Сил України, проходив службу у 95-й окремій десантно-штурмовій бригаді як старший стрілець-зенітник.

Після демобілізації Олександр обрав нову професію - у 2012 році вступив до Київського вищого училища залізничного транспорту, яке закінчив у 2014-му. У цей період створив сім’ю, а у 2020 році став батьком доньки.

З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року Олександр добровільно вступив до лав ЗСУ. У березні був мобілізований до 58-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Виговського, де виконував обов’язки стрільця-зенітника.

Він брав участь у бойових діях у районі Бахмута - одному з найгарячіших напрямків на сході України. 23 травня 2022 року під час боїв поблизу населеного пункту Покровське Бахмутського району Донецької області був важко поранений. Після евакуації до шпиталю лікарі 21 день боролися за його життя. Однак 14 червня 2022 року Олександр Василишин помер від отриманих поранень.

Похований у рідному селі Розаліївка.

• Минули 8 роковини з дня загибелі героя 72 бригади Євгенія Сарнавського.