"Красавчик" у ЗСУ: історія білоцерківського воїна Олега Шарієвського

Про це повідомляє Еспресо: Біла Церква.

З початком повномасштабного вторгнення, білоцерківець вирішив стати на захист своєї країни. Спочатку Олег служив у теробороні, а у жовтні 2023 року прийняв присягу і став стрільцем 114 бригади ТрО. Згодом він перейшов у 82 десантно-штурмову бригаду, де служив гранатометником.

Син загиблого військового Олексій розповідає, що до великої війни його тато працював електриком у Київенерго та ЧАЕС, а з часом навіть спробував відкрити власну справу.

"Четвертий реактор був найскладнішим. Батько мав піднятися на самий верх стелі та увімкнути кабель під напругою в 30 000 вольт. Він робив квартири людям, мав візитки та реклами. Я йому допомагав", - пригадує Олексій.  

Фото: Еспресо: Біла Церква

Олегу Шарієвському було досить важко на війні через те, що раніше він працював у зовсім іншій сфері. 

"Батьку було важко, адже те, чим він займався у цивільному житті, і військова справа зовсім різні речі. Попри це, на рахунку Олега десятки збитих цілей та знищених ворогів", - розповідає хлопець.

1 січня Олег привітав родину з Новим роком, а на наступний день вирушив на бойове завдання.

"Мольфар повідомив, що по них почали стріляти. Побратим почув крики батька. У нього були поранені ноги, але він тримався. Батько оперативно повернувся до окопу та обробив поранення. Та все ж дрони повернулись. Він невдало поворухнувся та ввімкнув світло. Стався вибух. Це була моментальна смерть", - говорить Олексій.

Рідні дізналися про загибель Олега від побратимів наступного дня, а офіційне повідомлення отримали лише 20 січня. Олег повернувся додому на щиті та 22 січня його поховали на Алеї Слави.

"Це футболка, яку ми йому подарували на день народження. Це його улюблені батончики, які ми надсилали ящиками. Це його фліска, в якій він був", - показує речі батька Олексій.

Фото: Еспресо: Біла Церква

Хлопець підкреслює, що хоч Олег не був його біологічним батьком, він завжди вважав його за рідного.

 "Не дарма кажуть, що тато – це той, хто виховав, а не тільки дав життя", - зазначає Олексій.

Тесть загиблого Сергій теж з повагою згадує Олега.

"Я навіть не вірю, що він був настільки людяний та відданий своїй справі. Він завжди підтримував і розумів родину", - згадує чоловік.