Ейфелева вежа по-білоцерківськи: історія та сучасність водонапірної вежі Шухова

Водонапірна вежа, що стоїть на розі вулиць Павла Скоропадського та Праведників світу, привертає увагу перехожих уже понад 95 років. Висота споруди — близько 50 метрів, а з вежі відкривається чудовий вид на місто

Зміст

Про це повідомляє Еспресо: Біла Церква.

Водонапірну башту гіперболоїдної конструкції видно з будь-якої точки центру міста. Сталева ажурна сітчаста вежа побудована у 1929 році за проєктом інженера Володимира Григоровича Шухова, який свій винахід запатентував 1896 року.

Фото: Еспресо: Біла Церква

Наразі в Україні налічується 10 таких конструкцій, зокрема 2 з них у Київській області: в Білій Церкві та селі Пісківка. Понад 10 років тому демонтували таку споруду у Фастові.

Зводити Шуховську башту в Білій Церкві почали 1928 року у зв'язку з прокладанням водогону. Відливкою труб і виробництвом складових вежі за власною ініціативою займався місцевий інженер Гаврило Йосипович Вітрза. Роботи завершили за рік. Загальна ємність башти становила 600 кубометрів, а корисна майже 450 кубометрів. У роки Другої світової війни фашисти, відступаючи від міста, підірвали Шуховську вежу. Уже в квітні 1945 року виконавчий комітет Білоцерківської міської ради затвердив проектне завдання з будівництва водогінної башти на місці підірваної. Для побудови нової планували використати бетонний фундамент діаметром 15 метрів та вцілілі залізні конструкції зруйнованої.

Фото: Скрін відео Еспресо: Біла Церква

Оскільки очікувана кількість населення Білої Церкви до кінця 1955 року становила 100 тисяч осіб, ємність бака передбачили збільшити до 2000-2200 кубічних метрів. Відбудовчі роботи розпочалися у 1948 році, а закінчилися наприкінці 1949 року.

Наразі споруда не використовується за призначенням та знаходиться в близькому до аварійного стані. Мешканці міста розповідають, що дошки водонапірної вежі падають просто на проїжджу частину.

Фото: Скрін відео Еспресо: Біла Церква

За словами начальниці управління благоустрою та екології Білої Церкви Альони Колотницької, реконструювати пам’ятку архітектури будуть після перемоги, адже зараз кошти витрачають на інші потреби. Територія вежі огороджена парканом, там натягнули сітку, яка має тримати дошки, що відвалюються. У разі критичності ситуації укріплення поновлять, адже навіть просто забити отвори іншими дошками коштує дорого. Пані Колотницька запевняє, що у висновках інституту, який проводив дослідження башти, йдеться про те, що вежа є найбільш аутентичною в Україні.

Фото: Скрін відео Еспресо: Біла Церква

У проєкті громадського бюджету 2020 року йшлося про те, щоб виділити кошти на реконструкцію пам’ятки та перетворити її на "Ейфелеву вежу" чи колоритний ресторан у центрі міста. Та війна і, відповідно, скорочення бюджету зруйнували амбітні плани, залишивши її пошарпаною конструкцією. Нині вона в тому ж вигляді, якою була від моменту побудови, збереглися навіть заклепки. Бак всередині в ідеальному стані, а от деревину варто було б замінити та підварити сходинки.

Фото: Скрін відео Еспресо: Біла Церква

Пропозиції щодо її реконструкції подають щороку. Та оскільки це пам’ятка архітектури, для її реконструкції потрібна велика кількість дозволів. Зокрема треба слідкувати за тим, щоб її автентичність збереглася. Такі кошториси і роботи будуть дорогі, тож поки це не на часі.

Примітка. При написанні матеріалу використовувалися публікації українського історика, краєзнавця, археолога, генеалога Стародуба Олексія Володимировича.

Торгові ряди (БРУМ) - надзвичайно затишне місце, яке так і приваблює туристів зі всієї України. Контракт на будівництво якого був укладений у травні 1801 року. Оригінальна площа торгового комплексу становила 5000 м² та був розрахований на 85 крамниць