Як Біла Церква здобула сучасний День міста: погляд крізь століття

Скільки змін пережило це свято і які традиції святкування були раніше - розбиралась журналістка сайту Еспресо: Біла Церква разом із кандидатом історичних наук, науковим співробітником ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України Олексієм Дєдушем.

Згідно зі статутом Білоцерківської громади, День міста щороку відзначають у другу суботу вересня. Але так було не завжди. Наприклад, у 1991 році святкували 22 вересня, а у 1997 — аж на початку жовтня. Лише з 1999 року традиційною стала друга вереснева субота.

Свято неодноразово супроводжувалося важливими подіями. Так, у 1991 відкрили погруддя Тараса Шевченка, у 1998 році місто отримало власні прапор і герб, а у 2004 стартував рок-фестиваль "Гніздо", який проходив п’ять років поспіль. На святковій сцені часто виступали відомі зірки — у 1997, наприклад, це були Павло Зібров, Ірина Білик, Віктор Павлік, Андрій Данилко, Оксана Білозір та інші.

фото: Олексій Дєдуш

Довгий час головною окрасою Дня міста було свято квітів — конкурс яскравих композицій, які готували школи та коледжі. Спершу його проводили в парку ім. Тараса Шевченка, пізніше — біля Торгових рядів. А з 2006 року під час святкування почали присвоювати звання Почесного громадянина Білої Церкви.

Читайте також: Славетній Білій Церкві 993 роки: як пройшли урочистості напередодні Дня міста (+ФОТО)

Що ж було до сучасного Дня міста?

До початку ХХ століття Днем міста вважалося головне храмове свято. Для Білої Церкви з 1839 року це було Преображення Господнє, відоме в народі як Яблучний або Другий Спас. Воно припадало на 6 серпня і поєднувалося з одним із трьох головних міських ярмарків. Ця традиція частково перейшла і в сучасні святкування.

На Заріччі, яке довго залишалося окремим від міста, своїм святом було 22 липня — день святої Марії Магдалини.

фото: "Известия" № 350. 1983 р.

За радянських часів Дні міст проводили переважно "під дату" — до річниць заснування чи важливих ювілеїв. У Білій Церкві нова традиція почалася після святкування Дня Києва. Особливо гучним стало відзначення 950-річчя міста: влада влаштовувала соціалістичні змагання, які більше нагадували показуху, ніж справжні досягнення. Дата святкування зручно збіглася з 60-річчям створення СРСР і низкою інших "правильних" для ідеології дат.

Тоді ж у місті з’явилася низка пам’ятників радянського зразка, а в грудні затвердили перший герб Білої Церкви — з Колонадою Луною та луком зі стрілами. Цікаво, що три стріли швидко замінили на одну, ймовірно через схожість із забороненим тоді українським тризубом. У 1983 році Біла Церква отримала орден "Знак Пошани", а навіть у 1984 влада виділяла кошти на святкування 950-річчя — попри те, що річниця вже давно минула.

фото: Олексій Дєдуш

З середини 1980-х День міста почали відзначати регулярно. Його "візитівкою" став яскравий карнавал, який проходив вулицею Ярослава Мудрого.

фото: Олексій Дєдуш

Біла Церква крізь століття

Біла Церква за свою історію змінювалася не раз. Це добре видно навіть із переписів населення. У середині ХІХ століття більшість містян становили православні, але з розвитком торгівлі та завдяки ліберальній політиці щодо шинків і корчм сюди почало приїжджати дедалі більше євреїв. Уже у 1897 році з понад 35 тис. жителів 53% були євреями, тоді як православні становили 39%. Через три десятиліття населення зросло до 50 тис., і більшість — 57% — уже складали українці. А перепис 2001 року зафіксував 196 тис. мешканців, серед яких українців було 87%.

фото: "Замкова гора". 8 жовтня 1997 р.

Сьогодні місто знову змінюється — приймає тисячі вимушених переселенців. Та попри цю динаміку, важливо берегти свої традиції, зокрема святкування Дня міста. Біла Церква — це місто свободи й військової слави. Ще з кінця XVI століття її мешканці боролися за свої права, а нині мужньо нищать московських загарбників на фронті.

Віримо: після Перемоги Біла Церква святкуватиме ще гучніше — з ярмарками, концертами та мистецькими подіями, які завжди були душею нашого міста.

• Святкова атмосфера на Торговій площі: як Біла Церква відзначала День міста (+ФОТО).