"Я за це воюю, щоб діти так грались": історія загиблого воїна Олександра Мизина
25-річний військовий служив молодшим сержантом полку "Азов" та оператором безпілотних літальних апаратів. Він народився у Фастові, але все життя прожив у Білій Церкві. З дитинства займався спортом, зокрема змішаними єдиноборствами, та мав цілеспрямований характер
Журналістка Еспресо: Біла Церква поспілкувалась з рідними та друзями воїна, щоб дізнатись більше про його життя.
Після школи Лаві проходив військову службу, згодом певний час працював у Чехії. Повернувшись в Україну, зустрів початок повномасштабного вторгнення Росії. 24 лютого 2022 року він добровільно став на захист країни.
"Коли в 4 ранку розпочалось це все, десь о 5й годині він переговорив з своїми друзями, із якими він займався спортом, і сказав, що він вирушить на Фастів, щоб з ними разом вступити до лав ЗСУ... І сказав: "Запам'ятай, це мій свідомий вибір, щоб ти знала, це мій свідомий вибір", - розповіла матір загиблого Тетяна Костецька.

фото: Еспресо: Біла Церква
Служив військовий у батальйоні спецпризначення Національної гвардії та виконував бойові завдання на найскладніших напрямках фронту.
26 червня 2024 року біля села Катеринівка на Донеччині Олександр Мизин загинув, прикриваючи побратимів. За відвагу його нагородили медаллю Національної гвардії України "За звитягу".
"Хлопцям допомагав, він стільки розказував випадки, як вони по 28 днів не виходили... І вони там десь у лісі в тих обгорілих соснах найшли якусь дичку. І там таке маленьке яблучко було. І він з побратимом тим яблучком поділився, бо в них жара була і в них губи сохли", - поділилась Тетяна.
Побратими згадують Лаві як людину, яка завжди допомагала іншим і ділилася останнім. Один із товаришів розповів, що він підтримував друзів і матеріально, і морально, ніколи не залишав у скрутний момент.
"Я хоть і людину знав недовго, півтора роки, але ця людина була дуже-дуже гідна того, щоб її знати, з нею дружити, її поважати", - розповів побратим загиблого Максим.

фото: Еспресо: Біла Церква
"Це як промінчик сонця реально в цьому поганому світі... Особисто для мене він був великою підтримкою в час, коли мені було важко. Він міг якось одним просто словом зробити мені настрій, всім настрій", - поділилась подруга Олександра Ліна.

фото: Еспресо: Біла Церква
Матір Олександра закликає кожного зупинятись щодня о 9:00, щоб шанувати всіх загиблих від рук агресора. Також вона просить усіх небайдужих підписати петицію для присвоєння йому звання Героя України посмертно.
- "Бути воїном - жити вічно": у Ветеранському просторі вшанували пам'ять полеглих героїв (+ФОТО)
- Актуальне
- Важливе