Не портфель, а серце: чому розмова з дитиною важливіша за контроль навчання

Однаково важливо навчити дитину радіти тому, що в неї є — наприклад, красивому пеналу чи модному взуттю. Але не менш важливо навчити не порівнювати себе і свої речі з іншими, не вихвалятися й не насміхатися, не самостверджуватися за рахунок інших.

Адже є речі невидимі, але точно важливіші за форму чи портфель: взаєморозуміння, співчутливість, відкритість. І, звичайно, хочеться, щоб так ставилися до вашої дитини. Але для цього і вона має вміти так поводитися. Це те, що зробить перебування вашої дитини в школі комфортним і бажаним для неї.

Де це взяти? Як забезпечити? 

Світ настільки страшний і небезпечний, що батьки найперше вчать дітей захищатися: не давати себе образити й уміти дати здачу. Мало хто вчить спокою, витримки та співчутливості. Так, світ небезпечний, але ж ми залишаємося людьми.

фото: freepik

Як допомогти дитині? З точки зору психології набагато корисніше навчати дитину її власної цінності, ніж усього боятися й постійно бути напоготові. Тобто виховання з цінності, а не зі страху.

Обов’язкова умова — батьки мають самі транслювати самоцінність: поважати себе, при цьому не знецінюючи інших. На батьків покладені надто важливі й складні обов’язки.

 Як із цим справитися? Виховувати й водночас бути другом. Донести інформацію — і при цьому не обмежувати у виборі. Підтримувати — і не створювати вседозволеність. Приймати особливості та уподобання дитини — і водночас дотримуватися правил соціуму.

Складно? Але ж можливо!

Окрім цього всього відповідальність батьків — слідкувати не тільки за зовнішнім виглядом, за фізичним здоров'ям, а й за психічним здоров'ям дитини, і останнє — найважливіше для її подальшого життя.

Трохи статистики. Відомо, що кількість дітей та підлітків із проблемами психічного здоров’я зростає. У 2024 році було діагностовано 105 280 випадків розладів психіки та поведінки у віковій групі 0–14 років і 25 654 випадки у групі 15–17 років.

Зростання кількості таких випадків пов’язане з різними факторами — війною, соціально-економічними умовами та іншими стресовими ситуаціями.

фото: freepik

Звертайте увагу на ознаки, які можуть свідчити про проблеми з психічним здоров’ям:

• зміни в поведінці;
• труднощі з навчанням і концентрацією;
• порушення сну та апетиту;
• фізичні симптоми без видимих причин;
• різка зміна емоційних реакцій;
• поведінкові порушення;
• проблеми з самооцінкою;
• труднощі в емоційному та соціальному розвитку.

Як зберегти контакт з дитиною? 

Розмови вирішують усе! Зазвичай батьки хочуть знати, що відбувається з їхньою дитиною у школі, і ставлять стандартне запитання: "Як справи?" У відповідь найчастіше звучить: "Не знаю" або "Нормально". Це не означає, що дитина не хоче говорити — просто потрібно вміти ставити правильні запитання.

Ось кілька варіантів питань, які допоможуть легко провести діалог і дізнатися про все найважливіше, що трапилося з вашою дитиною протягом навчального дня:

• Розкажи мені, що найкраще (найгірше) сталося сьогодні у школі?
• З ким із однокласників ти хотів би/не хотів би сидіти за однією партою?  Чому?
• Яке місце у школі найкласніше?
• Ти чув якесь незнайоме слово сьогодні?
• Ти сьогодні допомагав комусь?  Як?
• Тобі хтось сьогодні допоміг?
• На якому уроці тобі було нудно?
• Який предмет тобі хочеться навчати найбільше?
• Який предмет тобі зовсім не цікавий?
• Де ти граєш на перервах?
• Хто найсмішніший у вас у класі?  Чому саме він?
• Чи є діти, з якими тобі хотілося б пограти на перерві?  
• Якби з'явилася можливість помінятись місцями у класі, кого б ти вибрав? Чому?

Розмов не буває забагато. Але пам’ятайте: не критикуйте й не осуджуйте дитину. Краще не пошкодуйте часу й поясніть, якщо потрібно, навіть у сотий раз.

У 2025 році в українських школах навчатиметься понад 3 мільйони учнів — це найнижчий показник за останні 30 років. Для порівняння: у 2021 році було 4,23 мільйона школярів. Але насправді не так важливо, скільки дітей, шкіл чи вчителів. Головне — щоб навчальний процес був якісним, сучасним, корисним і комфортним.

фото: freepik

Здається, умов чимало. Але якщо всі працюють разом на спільну мету — і вчителі, і батьки, і діти — все обов’язково буде добре. І у вас усе вийде, якщо діяти від серця.

Джерело 

Про автора: Олена Кучеренко, психологиня

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.