Кремація білоцерківців: чому такий вид поховання не популярний в місті

Власний вибір: кремація журналіста та лейтенанта ЗСУ

Максим Мединський загинув 29 квітня 2022 року під час бою поблизу Харкова внаслідок обстрілу ворожої артилерії. Воїна посмертно нагородили орденом "За мужність" III ступеня та орденом Богдана Хмельницького III ступеня.

За словами дружини загиблого військового журналіста Максима Мединського Тетяни, рішення про кремацію було усвідомленим вибором самого чоловіка, який він озвучив ще за життя. Вона виконала його останню волю.

Після кремації захисника поховали традиційним способом у селі Ксаверівка, що на Білоцерківщині.

"Моє особисте ставлення - нейтральне. Кожна родина може обрати свій спосіб, який підходить для цього процесу. І це нормально. В маленьких містечках і селах цей спосіб не дуже розповсюджений з ряду зрозумілих на це причин. Але мені здається, що з часом це стане на рівні з похованням в землю. І на це безпосередньо вплине довготривала жорстока війна",- зазначає Тетяна Мединська.

фото: з особистого архіву Тетяни Мединської

У Білій Церкві кремація залишається рідкісною практикою

Як повідомив Еспресо: Біла Церква заступник міського голови Олег Усенко, сектор для поховання урн із прахом на кладовищі "Новокиївське 1" у місті існував понад 20 років, однак жодного разу не використовувався за призначенням. Проєкт колумбарію був закладений ще у 1997 році, але через відсутність попиту територію переобладнали під традиційні поховання.

Наразі створення окремого сектора для поховання урн з прахом померлого у місті не планується, зокрема щорічна кількість таких поховань залишається незначною, а саме:

• 2020 рік: 1973 поховання, з них 64 - урни з прахом;
• 2021 рік: 2286 поховань, з них 51 - урна з прахом;
• 2022 рік: 1849 поховань, з них 37 - урна з прахом;
• 2023 рік: 1694 поховання, з них 64 - урни з прахом;
• 2024 рік: 1697 поховань, з них 84 - урни з прахом.

У місті урни ховають лише в родинні могили або на місця, які вже закріплені за родичами померлого. Це передбачено чинним законодавством.

Щоб поховати прах після кремації, потрібно мати свідоцтво про смерть, договір-замовлення на поховання, а також письмову заяву від особи, відповідальної за місце поховання. Зокрема, усі дані вносять до Книги реєстрації поховань.

Брак землі для поховань: міська рада шукає ділянки для розширення кладовищ

У Білій Церкві дедалі гостріше постає проблема нестачі місць для поховань. Під час останньої робочої наради, в якій взяли участь представники міської ради, депутати, старости та профільні фахівці, обговорили ситуацію з переповненими кладовищами на території громади.

Міська рада вирішила викупити земельні ділянки для розширення кладовищ у межах міста. Наразі на території Білоцерківської громади функціонує 37 кладовищ, з них 28 - у селах та селищі громади.

фото: БМР

Після наради фахівцям доручили розробити практичні ідеї, які стануть частиною майбутнього плану розвитку територій громади.

"Це робота на перспективу, адже реалізація такого питання потребує часу, зважених рішень та належної підготовки", - йдеться у повідомленні.

Яка ситуація у крематоріях країни

Київ

У столиці працює єдиний міський крематорій  його звели ще у 1975 році біля Байкового кладовища. З того часу він залишається головним місцем для кремації у Києві. З 1983 року при ньому функціонує колумбарій — спеціальне місце для зберігання урн із прахом.

Київський крематорій має три зали прощання та шість кремаційних печей. Щодня тут проводять від 20 до 30 кремацій.

фото: Вікіпедія

Харків

Харківський крематорій відкрили у 1977 році. Для нього закупили сучасне на той час англійське обладнання, а саме систему автоматики для кремаційних цехів та дві двокамерні кремаційні печі. Окрім крематорію, в місті функціонують колумбарії на чотирьох кладовищах. 

фото: сайт Харківського крематорію

Одеса

В Одесі крематорій діє з 1988 року. Його збудували на території Новоміського кладовища — це найбільший за площею цвинтар в Україні. Крематорій працює разом із колумбарієм.

фото: Вікіпедія

Львів

Нині у Львові триває підготовка до будівництва першого в місті крематорію, його зводять на території Голосківського кладовища. Запустити крематорій у тестовому режимі планують до кінця 2025 року. Проєкт розробили архітектори з Маріуполя, які нині працюють у Берліні. Площа забудови становитиме близько 1,7 тис.м², а сам крематорій має стати сучасною альтернативою традиційним похованням.

фото: Львівська міська рада