
Андрій Сивак: герой, який до останнього подиху боронив Україну
Молодший сержант Андрій Сивак загинув 20 серпня 2024 року внаслідок мінометного та артилерійського обстрілу поблизу міста Вугледар на Донеччині. Йому було 43 роки
Про це повідомляє голова Тетіївської громади Богдан Балагура.
Андрій народився 19 березня 1981 року в селі Білозерка, що на Запоріжжі. У дворічному віці разом із родиною переїхав до села Лукашівка на Черкащині, де виріс, закінчив школу та здобув професії зварювальника і водія в Монастирищенському ПТУ.
Пройшов строкову службу, після чого вступив до школи міліції та працював у патрульній службі в Києві. У 2014 році долучився до АТО, півтора року боронив Україну в найважчі часи.
З початком повномасштабного вторгнення, 25 лютого 2022 року, був мобілізований до лав Збройних Сил України. Брав участь у бойових діях на найгарячіших ділянках фронту, демонструючи незламну відвагу й відданість Батьківщині.
Прощання із захисником відбулося в селі Хмелівка на Тетіївщині, після чого його поховали на сільському кладовищі.
"Андрій був не просто воїном. Він був справжнім патріотом, який пройшов крізь пекло АТО та два з половиною роки повномасштабної війни, захищаючи кожен клаптик рідної землі. Він жив і дихав Україною, завжди готовий стати на її захист, не шкодуючи ані сил, ані життя", - йдеться в дописі.
За героїзм та службу Андрій був удостоєний державних і військових нагород, серед яких:
- відзнака Президента України "За участь в антитерористичній операції" (2016);
- медаль Генерального штабу ЗСУ "Учасник АТО";
- грамота за старанність і патріотизм від командира військової частини А0409 (2018);
- медаль "За хоробрість у бою" (2022);
- нагрудний знак "Україна або смерть" (2024).
Меморіали інших захисників з Тетіївщини:
- Сергій Сагатюк: люблячий батько і відданий воїн з Тетіївщини;
- Василь Кошелєв: три роки без героя, який віддав життя за Україну.
Володимир Годованюк: самовідданий захисник з Тетіївщини.
- Актуальне
- Важливе
