Математика як навичка мислення: чому її не варто прибирати з НМТ

Проте, опанування законів логіки, правил обчислень та уявлень про геометричні величини у просторі – обов’язкові навички людини в сучасному світі. Законопроєкту про відміну математики як обов’язкового предмета на НМТ, що призвело б до її появи в ряду фізики і хімії, як таких, які щорічні складають менше 5% вступників, слід було б дати чесну й відверту назву – наприклад, "Законопроєкт про полегшення страждань людей, яких змушують думати". 

Помітьте, ніколи математики не піднімають питання про те, що не потрібно вчити й складати мови чи предмети історичної освітньої галузі. Роль цих знань важко переоцінити для людини будь-якої професії. І математики це розуміють, бо володіють навичками критичного мислення.

Але, якщо говорити серйозно, то як громадянка я переконана, що людина, яка нехай і ненавидить математику, але знає її, значно менш небезпечна для оточуючих і набагато цінніша на ринку праці та в оборонній сфері. 

Звісно, ми всі різні, і в кожного з нас свій рівень природних обдарувань. Хтось бачить тригонометрію трикутника з льоту, а комусь потрібні тижні, щоб розібратися з відсотками, але ці здібності ні в кого не є нульовими. Математика - це не про поділ на технарів та гуманітаріїв, це про універсальну навичку для мозку, яку намагаються видалити з базової комплектації.

Подивіться навколо. Навіть ті сфери, які ми вважаємо чистою творчістю чи емоцією, наскрізь просякнуті математичною логікою. Логіка побудови мовних конструкцій у синтаксисі формалізована й точна, як правило множення десяткових дробів, де одна помилка міняє весь сенс. А мистецтво? Пропорції лежать в основі живопису й класичної архітектури, математично точний ритм  - в будові танцю та поетичному вірші, а музична гармонія - це взагалі чисті дроби та акустичні коливання.

Те саме й з іншими науками та професіями, де від точності залежить життя чи справедливість. Сучасна медицина — це не лікування "на око", це закони генетики, це хімія й фізика складних взаємодій і реакцій, які лікар та фармацевт мусять чітко розрахувати до міліграма. Взагалі, будь-яке серйозне наукове дослідження - це завжди строгий шлях від сміливої гіпотези до її математично обґрунтованого доведення або спростування. Навіть юридична практика, яка здається суто гуманітарною, насправді є мистецтвом логічного доведення на основі залізобетонних фактів із використанням законів, де діють ті самі правила, що й у геометрії. 

Як математик, я і мої колеги щоліта, в період НМТ, намагаємось переконливо і толерантно вкотре дати вичерпну відповідь нападникам на питання "Навіщо потрібна математика?". Цей біг по колу виснажує. На противагу цьому протистоянню і постійному виправдовуванню перед споживацьким суспільством, маємо будувати в суспільстві культ високоосвіченої людини, компетентної в різних галузях знань. Нехай в неоднаковій мірі.

Тож прибирати математику з обов'язкових іспитів - це спроба побудувати суспільство, неспроможне відрізнити причину від наслідку, замість того, щоб аналізувати й прораховувати ризики.

Кілька днів тому пан Валерій Залужний сказав про те, що слід як найдорожчу суспільну цінність плекати сьогодні учнів 5-7 класів та спонукати їх до здобуття знань з природничо-математичних дисциплін. Бо це – основа обороноздатності держави, її міць і її сила. Саме на основі успіхів держав в природночо-математичних дисциплінах лідери приймають політичні рішення. 

Про автора: Ірина Кирдей, вчитель математики Білоцерківського природничо-математичного ліцею-гімназії № 16 ім. М.О. Кириленка 

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.