Як ІПСО спрацювала на емоціях людей та чому закон "про дрова" не підписали

Які ще фактори вплинули на це, та що думають експерти – розкажуть журналісти Еспресо: Біла Церква.

Цей закон підтримали депутати Верховної Ради ще 10 жовтня. Але ажіотаж у суспільстві та медіа почався лише за декілька тижнів. Зокрема, через побоювання впливу закону на звичайних українців, що використовують дрова для обігріву. Хоча автори документа запевняють, що нові норми спрямовані саме на боротьбу з чорними лісорубами та незаконними пилорамами, які наживаються на краденому лісі. Втім пояснення не допомогли та зрештою закон залишився без підпису президента.

Фото: скриншот з відео Еспресо: Біла Церква

"Це важливе резервне, а іноді й основне паливо для людей. Тому наголошую: жодних обмежень на заготівлю дров для людей немає і не буде. Резонансний депутатський законопроєкт щодо штрафів за зберігання дров не буде підписаний Президентом України. Щобільше, держава та уряд всіляко сприятимуть українцям, які заготовляють дрова для опалення своїх домівок узимку. Маємо для цього відповідну програму підтримки, яку реалізовуємо разом із партнерами", – зазначає прем'єр-міністр України Денис Шмигаль.

Українці видихнули з полегшенням після заяви Шмигаля. Натомість деякі профільні експерти кажуть, що страх опанував над розумом нашого народу. Адже закон дійсно був важливим. Серед таких і Дмитро Карабчук, який вбачає у цьому процесі ІПСО як ворога, так і ділків, які вирубують українські ліси. Крім того, свідомо чи ні до цього долучились й медіа, блогери, які не правильно трактували текст закону і штрафи.

Фото: forest.com

"Які ознаки інформаційної та психологічної спецоперації? Перша ознака — те, що інформація не поширилася одразу після прийняття законопроєкту, а була грамотно спланована й подана саме в момент, коли настав час підписання цього законопроєкту Президентом. Друга, більш серйозна ознака — це поширення неправдивої інформації про закон. Зокрема, це не закон про дрова. У ньому йдеться про відповідальність за незаконну вирубку дерев, яка відокремлена від відповідальності за перевезення та збут незаконно зрубаних дерев. Законодавець розділив 246 статтю, виділивши частину про незаконну вирубку дерев окремо від перевезення, зберігання та збуту. Тут йдеться про непідтверджену деревину на суму понад 30 000 грн, і лише після цього настає адміністративна відповідальність. Це маніпуляція інформацією з метою викликати емоції у простих громадян", – пояснює експерт з лісової політики ГО "ЛІіС" Дмитро Карабчук.

Фото: скриншот з відео Еспресо: Біла Церква

За словами експерта, цими змінами вперше в історії України правоохоронці могли б отримати інструменти для дієвішої боротьби із промисловою контрабандою деревини. 

І додає, що жарти про поліціянтів, які ходять по хатах і перевіряють, рахують дрова неможливі в реальності. Хоча б через те, що для реалізації таких перевірок знадобилася б значна кількість правоохоронців.

"За всіма свідченнями за останні десятиліття, в Україні саме пилорами є драйверами всіх незаконних рубок, тому що вони скуповують деревину у нелегальних лісорубів. Проте притягнути їх до відповідальності було практично неможливо. Для цього правоохоронцям потрібно було довести, що саме та колода, яка лежить на пилорамі, була незаконно зрубана, і знайти пеньок у лісі, де це сталося. Зробити це вкрай складно, адже лісоруби часто приховують сліди — зрізають, спалюють чи ховають пні. Як тільки незаконно зрубана деревина потрапляла на транспорт, відповідальності за перевезення легко було уникнути. Той, хто перевозив деревину, просто заявляв, що знайшов її або хтось попросив його це зробити", – додає чоловік.

Фото: скриншот з відео Еспресо: Біла Церква

Тож ліси продовжують незаконно рубати та з початком повномасштабного вторгнення  цей процес лише активізувався через відчуття безкарності. А отже, каже Карабчук держава не отримала шанс на збільшення доходів у бюджети, зокрема і громад, ліс і його мешканці — захист від чорнорубів, суспільство — на покращення соціальної справедливості. Адвокат Олександр Золотухін наголошує на відсутності миттєвої комунікації з боку влади щодо цього закону.

Фото: скриншот з відео Еспресо: Біла Церква

"Якщо законопроєкт буде підписаний, це не означає, що завтра поліція прийде до кожного домоволодіння в сільській місцевості перевіряти кількість дров і документи на них. Відповідно до Конституції, приватна власність захищена, і ніхто не має права доступу до приватного домоволодіння або до того, що в ньому зберігається, інакше як за ухвалою суду, наприклад, про обшук чи доступ до певних речей або документів. У цьому випадку поліція не буде отримувати ухвали суду для перевірки наявності дров у домоволодіннях. Водночас варто задуматися, що цей законопроєкт спрямований на збереження лісового фонду, який ми щороку дедалі більше втрачаємо, зокрема через незаконні вирубки, включно з вирубками мешканців сільської місцевості", – поділився адвокат Олександр Золотухін.

У країнах Європейського Союзу покарання за незаконну вирубку лісів значно суворіші, ніж в Україні. Штрафи можуть сягати десятків тисяч євро, а в деяких випадках передбачена кримінальна відповідальність та тривалі строки ув’язнення. Це, запевняє адвокат, контрастує з українськими законами в цій сфері.

"Це, швидше за все, пов'язано з тим, що Україна поступово приводить свої норми законодавства до європейських стандартів. У Європейському Союзі діють жорсткіші правила щодо вирубування деревини, її незаконного обігу та використання для побутових потреб без відповідних документів. У майбутньому нас, можливо, чекає ще багато змін у різних галузях. Щодо кримінальної відповідальності, то вона може настати, якщо особа у великих масштабах знищує або, наприклад, спалює ліс. Однак за використання власної деревини на приватних садибах, сухостою тощо зазвичай відповідальності не передбачено", – зауважує експерт.

Також як розтлумачив вже після хвилі обурення один з авторів законопроєкту, особа не несла б жодної відповідальності за зберігання 30 метрів кубічних соснових дров, або 15 дубових. Це той об’єм, який потрібен домогосподарству на опалювальний сезон.

Фото: скриншот з відео Еспресо: Біла Церква

"В окремих ЗМІ з’явилися повідомлення про те, що начебто норми проголосованого законопроєкту забороняють населенню зберігати вдома дрова для власного користування без підтверджуючих документів. Такі повідомлення абсолютно не відповідають дійсності. Для настання кримінальної відповідальності необхідно зберігання на суму понад 30 тис. грн, а це, за даними ДроваЄ, – 30 метрів кубічних сосни, або 15 дуба. Але навіть якщо хтось, розуміючи складність ситуації, невизначеність в енергетиці, заготував на цю зиму більше, ніж 15 кубів дубових дров чи 30 кубів соснових, для них немає причин перейматися. Закон не має зворотної сили в часі", - пише народний депутат Максим Павлюк.

Попри це закон про дрова, який мав на меті боротьбу з незаконною вирубкою лісів, наразі залишається на паузі та що з ним буде далі —  поки невідомо.

• Опалення дровами: скільки коштує машина твердого палива та чи є попит.