Не допустити, щоб це все прийшло сюди: історія військовослужбовця Євгена

Про це повідомляє Еспресо: Біла Церква.

Євген сам родом з Києва, проживав у Яготинському районі. Свою військову історію розпочав зі строкової служби у військах зв'язку. За кілька місяців після звільнення вирішив підписати контракт, оскільки на той момент в інших сферах себе не бачив. Збройні сили тоді сприймав як стабільність, яка на той час йому була потрібна. У військкоматі на вибір бійцю запропонували кілька військових частин, але Євген обрав ту, що в Білій Церкві. Військового цікавила протиповітряна оборона як щось незнайоме та нове. Перший контракт на посаді заступника начальника розрахунку у званні сержанта Євген підписав на 5 років, згодом ще один, на 3 роки, який мав закінчитися у 2022 році. Але у зв'язку з повномасштабним вторгненням, контракт продовжили.

Фото: Особисті фото військового

Коли почалися бойові дії на Сході, був залучений до оборони Києва, прикривав повітряний простір столиці. У 2014 році полк передислокували в Донецьку та Луганську області. Відтоді Євген перебував переважно на Донецькому, Світлодарському та Бахмутському напрямках. У 2015 році почали формувати нову 10-ту гірсько-штурмову частину, куди й відрядили військового. За рік він повернувся у свій пункт і далі служив на цій посаді в цьому ж пункті.

Донецький напрямок у 2014 році

Ближче до літа 2014 року полк відправили на бойове завдання із відбиття ворожих БПЛА та літаків. Там виконували завдання із прикриття військових частин, залучених в антитерористичній операції. На той момент у самих бойових діях участі не брав, оскільки протиповітряна оборона була трохи далі, слугувала більше захистом позицій і скупчення наших військових. У 2014 році ворожі цілі збивати не доводилося, оскільки так далеко вони не залітали, БПЛА в той час майже не використовувалося. Євген працював на мобільному комплексі ЗРК "Оса". Це більш мобільний комплекс, самохідний. Майже постійно були в машині, щоб у разі небезпеки швидко зреагувати. До 2022 року знищили кілька ворожих цілей. У той час вони не заходили ближче до наших позицій і не було змоги по них відпрацювати. Більше працювала авіація.

Фото: Особисті фото військового

Загибель молодшого брата

Разом з Євгеном на контрактну службу пішов його молодший брат Юрій. З дев'ятого класу хлопець мріяв служити в десантних елітних військах, тож обрав для себе Житомирську десантно-штурмову бригаду. 19-річному Юрію повоювати вдалося недовго: за 9 місяців після початку служби, 19 липня 2014 року, він загинув під Лисичанськом під час штурму міста. Звістку про смерть брата Євген сприйняв тяжко. Були думки закінчити військову службу, як багато хто із побратимів після загибелі своїх близьких. Але потім продовжив, повернувся думками назад і вирішив служити надалі. Командування відпустило бійця додому, щоб прийти до тями, та згодом він повернувся до служби.

Повномасштабне вторгнення

Повномасштабне вторгнення Євген зустрів біля Маріуполя в районі Гранітного. У ніч  на 23 лютого почалося інтенсивніше застосування артилерії. А вже в ніч на 24 лютого, коли почали працювати установки "Град", остаточно зрозуміли, що відбувається щось не те. Коли вже почався обстріл самого Маріуполя і прилеглих до нього населених пунктів, стало зрозуміло, що Росія повномасштабно вторглася на нашу територію. Зранку військовим поставили завдання прикривати підрозділи, які будуть обороняти Маріуполь та Волноваху. Через постійну роботу артилерії по населених пунктах доводилося часто змінювати позиції, від’їжджати. За півтора місяця від початку повномасштабної війни на рахунку військовослужбовця 12 збитих ворожих цілей. 

Поранення

30 березня 2022 року по особовому складу завдали удар, Євген отримав осколкове поранення в ногу та був госпіталізований. Санітарна машина військової частини доправила поранених до Покровська, де їм надали першу допомогу. Того ж дня військових перевезли до Дніпра, а вже за кілька днів на реабілітацію у Вінницю, яка тривала майже 3 тижні. Згодом Євген повернувся в Білу Церкву, де в пункті постійної дислокації перебуває і до сьогодні, контролюючи особовий склад, який прибуває з району виконання завдань для відновлення після поранень і травм. 

Особисте життя

Зі своєю дружиною Кариною, яка родом із Сєверодонецька, Євген познайомився в інтернеті, коли перебував під Лисичанськом. Спочатку спілкувалися телефоном, потім вирішили зустрітися. Згодом пара почала жити разом у Білій Церкві, а з часом офіційно зареєструвала шлюб. Молодята довго чекали на дитину, тож мрія стати батьками здійсниться для чоловіка і дружини зовсім скоро: вже за місяць у пари народиться дівчинка. 

Фото: Особисті фото військового