Лікарня з Покровщини релокувалася до Білої Церкви: з якими труднощами зіштовхнулася
Медичний заклад з Родинського переїхав до Білої Церкви з обладнанням і частиною персоналу, але змушені самостійно боротися за умови для роботи та життя, не отримуючи допомоги від місцевої влади
Про це повідомляє Еспресо: Біла Церква.
Вже два місяці у Білій Церкві працює Родинська міська лікарня, яка релокувалася з Покровського району Донеччини. Евакуація закладу розпочалась ще у 2022 році, коли привезли дороговартісне обладнання. А вже за два роки переїхав і персонал. Як розповідає його директорка Олена Добреля, нове приміщення площею понад 300 м² вони орендують у приватного бізнесу. Ці витрати, а також комунальні послуги покриває Покровська військова адміністрація. Тут є денний стаціонар, стоматологічний та маніпуляційний кабінети, лабораторія та інше.
"Родинська міська лікарня - це лікарня планового лікування. Ми не екстренка і не клінічна лікарня інтенсивна, ми більш планова. Тобто людина, яка має хронічні захворювання і повинна пролікуватися один раз на півроку або на квартал, вона може прийти, отримати своє призначення, яке надав лікар і пройти медичне обстеження та послугу. Ми робимо всі види аналізів", - повідомляє директорка лікарні.
Фото: Еспресо: Біла Церква
Загалом, лікарня надає послуги за чотирма пакетами НСЗУ, для переселенців вони безкоштовні разом з ліками, які є в закладі. Також за направленнями певний перелік процедур можуть отримати і місцеві, але поки, як каже Олена пацієнтів в рази менше, аніж у рідному Родинському.
"Ми зараз виплачуємо кошти: заробітну плату, податки, закуповуємо медичні приладдя, медикаменти - за рахунок лікарні", - додає Олена Добреля.
До Білої Церкви вдалось переїхати лише 24 співробітникам закладу зі 115. Причиною є як маленьке приміщення, так і захмарні ціни на житло у місті, оскільки соціальне відсутнє. Тож деякий персонал змушений мешкати у новооблаштованому приміщенні лікарні. Втім, керівництво закладу шукає варіанти для їхнього розміщення, наприклад у гуртожитку.
Один з лікарів, який веде прийом хірург-стоматолог Дмитро Пархоменко. Його загальний стаж складає понад 20 років, 15 з яких працює у Родинській лікарні. Він зазначив, що поки не вистачає рентген-апарата, але все необхідне є. Хоча ніколи не буває, щоб було абсолютно все, проте головне обладнання наявне.
Фото: Еспресо: Біла Церква
У медзакладі є і лікарка-акушерка, яка може вести вагітність. Зокрема, для роботи у неї є УЗД апарат та кольпоскоп для виявлення онкозахворюваннь на ранніх стадіях. Вона розповідає, що переїзд до Білої Церкви був легким, хоча і залишати домівку не хотілось.
"Ми дуже раді знову працювати, знову людям допомагати. Пацієнти до нас приходять не багато, ну люди приходять. При зверненні пацієнтки ми проводимо консультацію, гінекологічний огляд жіночих органів, огляд молочних залоз. Виконується діагностична процедура кольпоскопія - це огляд шийки матки на спеціальному апараті під великим збільшенням", - розповідає гінекологиня Світлана Онищак.
Цього разу до закладу завітали одразу дві переселенки Наталя та Катерина. Вони діляться, що це добре і показово, що медичний колектив продовжує працювати навіть в умовах релокації.
Наталя зазначила, що для неї це було дуже добре, оскільки багато років вона спілкувалася з одним лікарем і тепер мала можливість продовжувати лікування у фахівця, який знає всю її історію хвороби.
Фото: Еспресо: Біла Церква
А Катерина додала, що коли дізналася про відновлення роботи лікарів і лабораторії, то звернулася до сімейного лікаря із запитанням, чи можна співпрацювати. Лікар підтвердив, що вони працюють, тож пацієнти можуть брати направлення і, за необхідності, проходити дослідження та аналізи.
"Уявіть що, якщо ти знаходишся в новому місці і бачиш знайомих людей, то звісно це навіть душу гріє", - коментує Катерина.
Фото: Еспресо: Біла Церква
Колектив лікарні планує розширювати спектр своїх послуг і шукає більше приміщення. Зокрема, для встановлення рентгенапарату. Але, попри створені умови та привітний персонал, який працює з вогником в очах і щиро прагне допомагати людям, у цій історії все ж є "ложка дьогтю". Адже, влада міста не доклала зусиль для підтримки лікарів-переселенців і фактично ігнорує їхнє перебування у нашій громаді. Попри те, що це єдиний випадок релокації комунального медзакладу до Білої Церкви.
"Профільний зам відповів, що це не цікаво. Будівлі ніхто не надасть. А якщо хочете працювати, то хай лікарі ідуть і влаштовуються у ваші лікарні. Я і відповіла профільному заму: "Кажу, розумієте, моя мета - зберегти лікарню, тому що ми ж тут не будемо назавжди, ми все одно повернемося, ми сподіваємося всі. І я просто не дозволю, щоб наш персонал перейшов до ваших лікарень", - зазначає Олена.
Вона додала, що профільний зам не планує приєднувати їх до будь-якої лікарні міста, оскільки йому це нецікаво. Щодо соціального житла, за її словами, його немає.
- Актуальне
- Важливе