Томилівці - понад 400 років: історія села на Білоцерківщині

Достовірної відповіді на запитання, звідки походить назва Томилівки, історики не мають. Водночас існує кілька версій, які пояснюють її виникнення.

Найвідоміша з них ґрунтується на народному переказі. За легендою, колись на місці сучасного села стояло невелике поселення. Одного дня сюди дістався подорожній, який після довгої дороги ледве пересувався піщаною місцевістю. Втомившись, він присів перепочити й вигукнув:

"Ох, так втомився! Це не село, а якась Томилівка".

Саме від слова "втомитися", за переказом, і виникла назва села.

Втім, дослідники вважають більш імовірною іншу версію. Вони припускають, що назва Томилівка походить від давнього слов'янського імені Томило або Томислав. Імовірно, так звали власника хутора чи садиби, навколо яких згодом сформувалося поселення. Саме цю версію історики називають найбільш обґрунтованою, хоча остаточних документальних підтверджень її також немає.

Перші згадки про село та доба Браницьких

Першу документальну згадку про Томилівку датують 1622 роком. Назву поселення зафіксували в "Люстрації Білоцерківського староства" серед сіл і хуторів, що входили до складу староства. Уже в першій половині 17 століття Томилівка існувала як окреме поселення на лівому березі річки Рось.

Про село також свідчать карти французького військового інженера та картографа Гійома де Боплана. Під час служби на території Речі Посполитої у 1630-1647 роках він збирав матеріали для своїх карт України, на яких позначив і Томилівку поруч із сусідніми населеними пунктами.

фото: відкриті ресурси

Наступні докладні відомості про село датуються вже 1765 роком. За тодішньою люстрацією, у Томилівці налічувалося 36 господарств, жителі яких сплачували встановлені податки та повинності. Уже через кілька років, у 1774-му, в селі розмістили один із численних маєтків графа Ксаверія Браницького.

На початку 19 століття Томилівка поступово зростала. У селі вже налічувалося близько 50 дворів, а згодом воно стало частиною Блощинецької парафії церкви Святого Миколая. Напередодні селянської реформи 1861 року в Томилівці проживали близько 550 жителів, а при парафії діяла церковнопарафіяльна школа, де навчалися місцеві діти.

фото: відкриті ресурси

Томилівка у 20 столітті: війни, Голодомор і відбудова

Початок 20 століття приніс Томилівці непрості випробування. У 1918-1920 роках місцеві жителі створили збройну дружину для захисту села. У цей період у Томилівці також заснували сільську раду, а вже у 1922 році в селі налічувалося 328 господарств і проживали 1442 людини. Працювали сільськогосподарське та меліоративне товариства, кооперативи, школа, олійні, вітряк і ремісничі майстерні.

Наприкінці 1920-х років у Томилівці розпочалося розкуркулення. У 1929 році створили об'єднання людей спільної праці "Нове життя", яку згодом реорганізували в колгосп.

Найтрагічнішою сторінкою цього періоду став Голодомор 1932-1933 років. За історичними даними, тоді в селі загинули 117 жителів. На їхню честь у Томилівці насипали меморіальний курган, а у 2009 році встановили пам'ятник "Жертвам Голодомору 1932-1933 років".

фото: відкриті ресурси

Під час Другої світової війни село опинилося під німецькою окупацією. Вона розпочалася 24 липня 1941 року й тривала до 6 січня 1944-го, коли Томилівку звільнили. Понад 60 місцевих жителів примусово вивезли на роботи до Німеччини, а багато томилівців воювали на фронті.

Після війни село поступово відбудовувалося. У 1960 році колгосп "Нове життя" увійшов до складу радгоспу "Білоцерківський". У 1950-1960-х роках тут активно:

• будували житло;
• відкривали нові соціальні об'єкти;
• працювали школа, фельдшерсько-акушерський пункт, клуб, бібліотека, пошта та телеграф.

фото: відкриті ресурси

До кінця 1960-х років село повністю електрифікували й радіофікували, що стало важливим кроком у його розвитку.

Томилівка після відновлення незалежності України

Після відновлення незалежності України Томилівка продовжила розвиватися. У 1992 році в селі розпочали газифікацію, яку завершили вже через 2 роки. Майже одночасно на базі місцевого відділку створили радгосп "Томилівський", а згодом його реформували в агрофірму "Томилівська".

Важливою подією для громади стало будівництво церкви Різдва Пресвятої Богородиці. Її звели місцевими силами упродовж 1993-1995 років. На початку 2000-х років у Томилівці продовжили розвивати інфраструктуру. У 2002 році до 100-річчя місцевої школи відкрили шкільний музей, а у 2008 році збудували спортивний зал.

Того ж року в адміністративних межах Томилівської сільської ради запрацював молокопереробний завод, який став одним із найбільших роботодавців у громаді. Сьогодні в селі працюють фельдшерсько-акушерський пункт, Будинок культури, бібліотека, навчальний заклад, магазини та інші установи, які забезпечують потреби місцевих жителів.

Читайте також:

• Тонни нечистот у річку Рось: десятиліття забруднення та бездіяльність влади
• Томилівський старостат: чим живе громада та як мешканці оцінюють роботу керівництва