Понад половина жителів вважають Білу Церкву незручною для маломобільних людей

Про це повідомляє ГО "Кроківня".

Автори дослідження зазначають, що останніми роками питання безбар’єрності поступово набуває більшої уваги, однак говорити про повністю доступне місто поки що зарано.

Громадський транспорт став доступнішим, але не повністю

Одним із найбільш помітних позитивних змін дослідники називають оновлення автобусного парку. За останні роки на маршрутах стало більше низькопідлогових автобусів, обладнаних відкидними пандусами та спеціальними місцями для людей, які користуються кріслами колісними.

Втім, сам факт наявності такого транспорту ще не гарантує його доступності. Пасажири часто стикаються з проблемами через високі бордюри, невідповідні зупинки, відсутність посадкових майданчиків або неробочі пандуси. Крім того, частина маршрутів досі обслуговується транспортом, який не пристосований для перевезення маломобільних людей.

фото: ГО "Кроківня"

Доступність будівель залишається однією з найбільших проблем

Під час дослідження встановили, що значна частина адміністративних установ, магазинів, аптек, закладів харчування та інших громадських об’єктів усе ще має архітектурні бар’єри.

Найчастіше проблемою стають високі сходи без пандусів, круті або неправильно облаштовані пандуси, вузькі дверні прорізи, відсутність поручнів, кнопок виклику персоналу та доступних санітарних кімнат.

Навіть у випадках, коли пандуси встановлені, вони не завжди відповідають державним будівельним нормам і залишаються практично непридатними для самостійного користування.

Інформаційна доступність також потребує покращення

Безбар’єрність - це не лише про фізичний доступ. У багатьох установах відсутня навігація для людей із порушеннями зору, недостатньо інформації, дубльованої великим шрифтом або шрифтом Брайля. Також не всі вебресурси та електронні сервіси адаптовані для користувачів із різними видами інвалідності.

Позитивні зміни вже є

Попри виявлені недоліки, автори дослідження відзначають позитивну динаміку. У місті реалізовуються окремі проєкти із забезпечення доступності, поступово оновлюється громадський транспорт, а під час реконструкції нових об’єктів дедалі частіше враховуються сучасні вимоги безбар’єрності.

Також поступово зростає увага до цієї теми з боку міської влади, громадських організацій та самих мешканців.

Що рекомендують дослідники

Серед головних рекомендацій - системно враховувати принципи універсального дизайну під час ремонту та будівництва об’єктів, модернізувати існуючу інфраструктуру, забезпечити доступність усіх видів громадського транспорту та продовжити адаптацію міських сервісів.

фото: ГО "Кроківня"

Окремо наголошується на необхідності залучати до ухвалення рішень людей, які щодня стикаються з бар’єрами. Саме їхній практичний досвід допомагає оцінити, наскільки ті чи інші рішення справді роблять місто комфортнішим.

Загалом дослідження показує, що Біла Церква вже зробила перші кроки у напрямку безбар’єрності, однак попереду ще значний обсяг роботи. Для створення справді доступного міського середовища необхідні комплексні зміни, які охоплюватимуть транспорт, інфраструктуру, цифрові сервіси та громадські простори.

• "Це спільна відповідальність": бізнес і влада обговорили маршрут безбарʼєрності на вул. Ярослава Мудрого