Коли руки творять, серце зцілюється: як бісер змінив життя майстрині

Ірина Тонка - майстриня, яка сьогодні навчає дітей у Центрі творчості, ділячись досвідом та любов’ю до бісероплетіння. Однак кілька років тому жінка переживала складні часи. Її історія про те, як творчість здатна зцілювати, надихати та відкривати нові горизонти навіть у зрілому віці

Зміст

Про це повідомляє Еспресо: Біла Церква.

63-річна Ірина Тонка навчає дітей мистецтву бісероплетіння, хоча свого часу й не уявляла, що ця справа стане невід'ємною частиною її життя. До творчості жінку привів непростий життєвий шлях, сповнений випробувань і змін.

Майстриня родом із Херсонщини. У різні роки працювала вихователькою та продавчинею, у вільний час займалася рукоділлям - в'язала іграшки, шкарпетки, светри. Згодом переїхала на Луганщину, де придбала квартиру. Щоб відремонтувати житло, вирушила на заробітки до Києва. Проте повернутися додому вже не вдалося - у 2014 році почалася війна, а її будинок був зруйнований.

фото: Еспресо: Біла Церква

Саме в цей непростий період бісер став для пані Ірини способом знайти внутрішній баланс і нову мету. Спробувати себе у новому виді творчості їй запропонувала донька. Відтоді бісероплетіння стало не лише справою душі, а й шляхом до відновлення та самореалізації.

"І я ніколи цим не займалася. Зовсім не займалася. У мене навіть не було такого передбачення, що я можу. Для мене наприклад, в'язання якось у мене ну не так от. А от бісер - я відпочиваю. Я можу гердан сплести за місяць. Ну, це по годині, по пів - удень. А нещодавно я сплела гердан за ніч. От у мене таке було натхнення, що мені він треба", - розповідає Ірина Тонка.

фото: Еспресо: Біла Церква

Нині пані Ірина впевнено володіє технікою бісероплетіння, але шлях до майстерності був поступовим і самостійним. Усе починалося з вивчення основ за зразками з книг та власних спостережень. З часом жінка напрацювала свій стиль та техніку.

Першими роботами майстрині стали декоративні дерева та квіти, а згодом вона опанувала складніші форми - прикраси у техніках паралельного, сітчастого плетіння, квадратного джгута тощо.

Окреме місце в її творчості посідає виготовлення іграшок із плюшевих ниток - це здебільшого персонажі з мультфільмів та різні тварини.

фото: Еспресо: Біла Церква

За понад 10 років захоплення рукоділлям Ірина Тонка створила вже понад 350 авторських виробів - прикрас та іграшок, кожен з яких має свою історію та характер.

Майстриня зазначає, що прагне відтворити традиційні українські декоративні прикраси, водночас надаючи їм сучасності. Їй приносить радість те, що знання й навички, які вона опанувала лише у 50-річному віці, сьогодні може передавати молодшим поколінням. Особливо надихає те, що діти в такому юному віці захоплюються бісероплетінням. Жінка щиро радіє з того, що її учні мають змогу знайомитися з мистецтвом змалку, і не виключає, що для когось із них воно згодом може стати справжньою професією.

фото: Еспресо: Біла Церква

За 8 років роботи в Центрі творчості дітей та юнацтва Київщини Ірина Тонка прищепила любов до ручної праці сотням дітей і нині продовжує навчати бісероплетінню у чотирьох групах, адже вважає, що це мистецтво досі залишається актуальним.

Вихованки гуртка з бісероплетіння охоче розповідають про власні враження від занять та про сформовані навички.

"Є щось важке, є не дуже, є взагалі легесеньке. Я вивчила хрестик, паралельне плетіння і на станку ще бісером навчилась плести браслети і інші вироби", - каже вихованка гуртка бісероплетіння Меланія.

фото: Еспресо: Біла Церква

"Я ходжу вже майже 3 роки. Мені подобається займатися бісером, тому що це мистецтво. І коли ти зробила прикрасу, у тебе залишається ця прикраса, і вона прикрашає тебе і твій дім. У мене є улюблена прикраса, яку я зробила нещодавно. Це такий, як брелок з волею" - розповідає вихованка гуртка бісероплетіння Васіліса.