Нові закони з 1 січня 2025 року: які зміни чекають на українців

 Адвокатка Юлія Степаненко розповіла журналістам Еспресо: Біла Церква про закони та допомогла розібратися з тим, як вони вплинуть на кожного з нас.

- Підсумовуючи 2024 рік, які три найбільш значущі законодавчі зміни відбулися, і як вони вплинули на громадян та бізнес?

- Зміни, що відбулися цього року, мали комплексний вплив як на громадян, так і на бізнес. 

По-перше, це зміни, пов’язані з оподаткуванням, що є актуальними як для звичайних громадян, так і для бізнесу, який функціонує в непростих економічних умовах. 

Серед позитивних змін — підвищення рівня мінімальної заробітної плати, яка у 2024 році становить 8 000 грн, і такий рівень запланований на 2025 рік. Також збільшився прожитковий мінімум, що є важливим кроком для соціального забезпечення. 

Водночас є зміни, які викликають занепокоєння у бізнесу. Зокрема, скасування мораторію на податкові перевірки. Податкові служби відновили свої повноваження ініціювати та проводити такі перевірки, що, на мою думку, триматиме бізнес у постійному тонусі. 

Крім того, варто згадати скасування мораторію на купівлю земель сільськогосподарського призначення для юридичних осіб. Єдине обмеження — площа земельної ділянки не повинна перевищувати 10 000 гектарів. Цей крок відкриває нові можливості для розвитку економіки, і ті, хто прагне працювати, намагаються навіть у цих умовах зберігати свою активність. 

Окремо хочу зазначити зміни до Постанови Кабінету Міністрів №560, які стосуються бронювання та визнання підприємств критичною інфраструктурою. Законодавець суттєво посилив вимоги, що, на мою думку, створює штучні перешкоди для роботи бізнесу в умовах війни. Сподіваюся, що у 2025 році ми зможемо адаптуватися до нових реалій, а законодавець реалізовуватиме свої повноваження в напрямку, що сприятиме економічному розвитку.

- Юлія, скажіть, будь ласка, чому ви вважаєте, що зміни, які стосуються мобілізації та бронювання, мають негативний вплив на бізнес? Що саме у цих нововведеннях створює труднощі для підприємств?

-  На мою думку, ми повинні забезпечувати не лише юридичний аспект, а й створювати умови для нормального функціонування бізнесу, що має важливе значення для економіки. Хоча це питання здається більш юридичним, воно тісно пов'язане з повсякденними викликами, з якими стикається бізнес. Оскільки я та адвокатське об’єднання, в якому я працюю, займаємося переважно захистом бізнесу, вважаю, що підприємці, які створюють бізнес, а також працівники, які забезпечують його діяльність і, як наслідок, роблять внесок в економіку України, мають працювати у належних умовах. Їхні права та законні інтереси не повинні обмежуватися через ухвалення низки підзаконних актів, які, на мою думку, суперечать закону.

- Чи плануються у 2025 році якісь зміни у сфері бронювання та мобілізації? Чи є ще нагальні питання, які потребують вирішення, і чи відомо, чи вони будуть вирішені найближчим часом?

- Я переконана, що зміни у цій сфері плануються. Ми вже спостерігаємо певну тенденцію до впорядкування, наприклад, уточнення критеріїв для визнання підприємства критичною інфраструктурою чи встановлення вимог для отримання бронювання. Окремо слід згадати ототожнення понять "бронювання" та "відстрочка у зв'язку з бронюванням" — це нюанси мобілізаційного законодавства, які, на мою думку, ще будуть переглядатися у 2025 році. Мій основний акцент у цьому питанні — усе має відбуватися в межах закону з дотриманням прав, навіть попри те, що в Україні наразі діє воєнний стан. Ми повинні забезпечити не лише рух у напрямку європейських стандартів державного управління, але й відповідність наших законів і підзаконних актів Конституції України. Я впевнена, що ці питання будуть обговорюватися ще не раз, адже удосконалення законодавства — це постійний процес, особливо в таких важливих сферах, як мобілізація та бронювання.

- Юлія, людей дуже цікавить тема тарифів на комунальні послуги. Чого громадянам слід очікувати у сфері ЖКГ у новому році? Чи можливе підвищення тарифів, і якщо так, то наскільки суттєвим може бути це зростання? Які причини або обґрунтування можуть стояти за такими змінами?

- За офіційною інформацією, опублікованою у грудні, мер Києва заявив, що тарифи на комунальні послуги не будуть підвищуватися. Це офіційна позиція, яка, на мою думку, заслуговує на увагу. Проте я вважаю, що може бути певна гнучкість у зміні тарифів, зокрема через зростання мінімальної заробітної плати. Як я вже зазначила, зараз її розмір становить 8 000 грн, і така цифра закладена у Закон про державний бюджет на 2025 рік. Водночас можливі зміни до цього закону впродовж року, що можуть передбачати підвищення мінімальної заробітної плати. На мою думку, таке підвищення може відобразитися на тарифах у сфері ЖКГ, оскільки зростання витрат на оплату праці впливає на загальну вартість послуг.

- Чи законним є підвищення тарифів на послуги ЖКГ під час воєнного стану, і чи мають право ЖЕКи в Білій Церкві збільшувати їх? Це питання хвилює багатьох мешканців міста. Що ви можете сказати з цього приводу?

- У цьому питанні дійсно є дві сторони. З одного боку, воєнний стан обмежує певні права громадян, що може впливати на їхні можливості щодо зміни умов договору. З іншого боку, взаємовідносини між мешканцями та ЖЕКами регулюються договорами, які є волевиявленням обох сторін. Якщо умови договору змінюються, зокрема щодо тарифів, то одна зі сторін може заявити про неможливість або небажання виконувати свої зобов'язання щодо оплати. З юридичного погляду, воєнний стан є форс-мажорною обставиною, і в разі необхідності споживач може посилатися на це для відмови від виконання зобов'язань щодо сплати тарифів. Однак, з практичного погляду, люди розуміють, що для того, щоб користуватися комунальними послугами, потрібно платити, і тому, ймовірно, змушені миритися з цією ситуацією, навіть якщо вона здається несправедливою чи обтяжливою.

- Як ви ставитеся до ініціативи щодо скасування Господарського кодексу і як це може вплинути на діяльність підприємств?

- Це жахлива, на мою думку, ініціатива. Мова йде про законопроєкт №6013, який наразі обговорюється і в ЗМІ, і серед високопосадовців. Господарський кодекс регулює правовідносини між підприємствами, він є своєрідною дорожньою картою для них: як формувати статутний капітал, як працювати, які договори укладати, які права та зобов'язання виникають за цими договорами. Господарські правовідносини мають свої особливості, які не передбачені жодним іншим нормативним актом, тому я категорично проти скасування цього кодексу. Вважаю, що це призведе до серйозної прогалини в законодавстві. Як практик, я бачу, як важливо використовувати Господарський кодекс у сукупності зі спеціальними законодавчими актами як комплексне джерело права, що гарантує діяльність учасників господарських правовідносин. Його скасування не призведе до позитивних змін, на мою думку.

- Давайте коротко розглянемо закони, які набудуть чинності з 1 січня 2025 року. Які зміни нас очікують?

- Я не можу назвати якихось глобальних змін, оскільки на сьогодні механізм нашого законодавства більше базується на прийнятті підзаконних нормативно-правових актів, а не самих законів. Це накази, постанови, і жоден з цих підзаконних актів не може суперечити закону, хоча зараз такі випадки трапляються. Завдання юриста — орієнтуватися саме на закон. Що може бути актуальним для громадян, так це, наприклад, зміни в законі про автострахування. Це те, що точно планується на 2025 рік. Оскільки настання страхових випадків займає близько 80% всього правового простору, цей закон дозволить забезпечити інтереси постраждалих осіб і надати їм якісні послуги від страхових компаній, оскільки критерії належності для таких компаній значно зростають.

- На початку інтерв'ю ви згадували про закони та їх зміну в напрямку до Європи. Як міжнародна співпраця взагалі впливає на українське законодавство? Чи планується гармонізація українських законів з нормами ЄС у найближчому році?

- Зараз Україна якраз на шляху гармонізації законодавства, і це відповідає загальноприйнятим нормам права. Кожен закон, який приймається на території України, має відповідати основному закону — Конституції, а також міжнародним актам, ратифікованим Україною. Більшість таких міжнародних актів ратифіковані вже давно. Однак те, що планується сьогодні щодо гармонізації, не повинно суперечити основному закону і не повинно бути маніпуляцією для підлаштування українського законодавства під систему права інших країн. Гармонізація має бути гнучким і плавним процесом, який упорядковує законодавство в разі необхідності відповідно до міжнародних актів Європи.

- Де можна дізнатися про ці зміни підприємцям та звичайним громадянам? Які ресурси варто використовувати, щоб детальніше ознайомитися з новими нововведеннями? 

- Я б точно не рекомендувала читати законопроєкти або короткі статті в загальнодоступних джерелах, які на цих законопроєктах ґрунтуються. Закон стає законом лише після того, як його приймає і голосує Верховна Рада. Якщо щось у цьому законі незрозуміло, я раджу звертатися до юриста для короткої консультації.