Школа мистецтв №1 боротиметься за історичну будівлю в суді

У зустрічі взяли участь секретар Білоцерківської міськради Володимир Вовкотруб, заступник міського голови Катерина Возненко, начальник юридичного управління БМР Сергій Швець, начальник управління культури і туризму БМР Юлія Ковальська, а також голова профспілкового комітету працівників культури міста Біла Церква.

Ми почули позицію сторони, до якої подано позов щодо права власності на історичну будівлю, де вже майже 60 років працює наша школа. Саме міська рада представлятиме інтереси територіальної громади у суді.

Більше тут: Школа мистецтв №1 у Білій Церкві ризикує втратити приміщення історичного значення

Водночас почуті роз’яснення не знімають нашого глибокого занепокоєння. Для педагогічного колективу, батьків, учнів і всієї мистецької спільноти очевидно - втрата історичної будівлі фактично означатиме втрату школи у тому вигляді, в якому вона існує сьогодні.

Наразі у Білій Церкві не існує іншого приміщення, яке відповідало б потребам мистецької школи такого масштабу. Йдеться не про зміну адреси чи переїзд. Переміщення закладу до різних тимчасових приміщень неминуче призведе до руйнування цілісного освітнього процесу, втрати єдиного творчого середовища, відтоку учнів, розформування творчих колективів, які формувалися десятиліттями, та, як наслідок, втрати частини високопрофесійного педагогічного колективу.

Особливо боляче усвідомлювати, що ця ситуація виникла саме тоді, коли Україна виборює своє право бути незалежною державою. Наші Захисники і Захисниці щодня віддають життя за свободу, за право українців говорити рідною мовою, берегти власну культуру, історію та національну ідентичність. Саме тому сьогодні ми не маємо права втрачати місця, де ця культура народжується, зростає і передається наступним поколінням.

Мова йде не лише про долю історичної будівлі. Мова йде про майбутнє одного з найстаріших мистецьких закладів України.

Наша школа - це 106 років безперервної історії, майже 10 тисяч випускників, чотири покоління білоцерківців, які навчалися у її стінах, майже 60 років життя у Зимовому палаці. Це десятки творчих колективів, сотні концертів, фестивалів, виставок, міжнародних мистецьких проєктів, тисячі дитячих талантів, вихованих у стінах цього закладу. Це не просто будівля - це живий культурно-освітній простір, який створювався поколіннями і який неможливо перенести чи відтворити в іншому місці без непоправних втрат.

Читайте також: Зимовий палац Браницьких: чому ця будівля така цінна

Ми не виступаємо проти держави чи закону. Ми поважаємо судову гілку влади. Ми просто прагнемо, щоб було знайдено мудре, законне і справедливе рішення, яке дозволить одночасно захистити інтереси держави, зберегти пам’ятку архітектури та гарантувати безперервну діяльність школи.

Водночас ми змушені вживати всіх передбачених законом заходів для захисту прав та законних інтересів нашого закладу. Саме тому школа вступатиме у судовий процес як самостійний учасник, щоб безпосередньо представляти свою позицію та захищати право дітей і педагогів на збереження цілісного освітнього середовища.

Бо якщо школа втратить свій дім, ми ризикуємо втратити значно більше, ніж будівлю. Ми можемо втратити живий творчий організм, який формувався поколіннями, унікальне освітнє середовище, де народжується українська культура, і який після руйнування вже неможливо буде відновити.

Про автора: Леся Крижешевська, директорка школи мистецтв №1.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.