Бездіяльність — це злочин: чому важливо реагувати на прослуховування підлітками музики російською мовою

Наприклад, нещодавно у моєму дворі сталася подібна ситуація, і я не змогла її проігнорувати. Я підійшла до дітей, які поводили себе абсолютно неприязно, не показуючи ні поваги, ні ввічливого ставлення до старших. Мої спроби пояснити їм, що відбувається в країні, чому це неприйнятно, не дали результату. Натомість я отримала лише потік образ. Тоді я вирішила діяти більш рішуче: забрала телефон у дитини та заявила, що якщо вони не розуміють, як спілкуватися з дорослими, я звернуся до їхніх батьків, щоб вони провели з ними виховну роботу. І після цього діти зрозуміли, що на будь-яку силу є інша сила.

Мій заклик: не можна закривати на це очі. Треба постійно підходити у таких ситуацій, реагувати та показувати, що суспільство не буде мовчати. Люди повинні розуміти, що можуть зіткнутися з наслідками своїх дій: забрати телефон, звернутися до батьків або навіть викликати поліцію.

Чому важливо говорити з дітьми про використання російської мови?

Особисто я вважаю, що питання використання російської мови в родинах має бути обговорене, але якщо суспільство не буде мовчати та не закриватиме очі на це в публічному просторі, то батьки, які ще зросійщують своїх дітей, будуть змушені з ними говорити вдома. Адже в іншому випадку діти можуть потрапити в неприємні ситуації, навіть між собою конфліктувати.

Що стосується виховання моєї дитини, я намагаюся донести їй, що російська мова — це ворожа мова. Я пояснюю це таким чином: якщо людина розмовляє російською, це може свідчити про вороже ставлення до нас. Так я виховую "імунітет" до цієї мови.

Якщо дитина в садочку чує російську мову, інші можуть сказати, що вона говорить неправильно. Це, звісно, тиск, але чому моя дитина повинна терпіти таке спілкування? Я обираю, щоб моя родина говорила українською, і на російськомовних ми намагаємось впливати, пояснюючи, що вони повинні переходити на рідну мову.

Російська мова — ворожа. Як філолог, я чітко розумію, що таке мова і як вона впливає на наше мислення. Мова — це картина світу, а картина світу — це те, як кожна нація пояснює світобудову. Світ один, але кожен його трактує по-різному.

Наприклад, в англійській мові слово "window" походить від слова "wind" — вітер, що завівав у щілину. В українській же "вікно" походить від "віко", "око", тобто "бачити".  

Фото: Еспресо: Біла Церква

Так, можна наводити багато прикладів, але незмінним залишається одне: навіщо нам переймати спосіб мислення рабів, тиранів, мародерів, ґвалтівників та інших? Тому я завжди намагаюся донести ці посили своїм дітям та студентам.

Мій допис — це заклик до суспільства не закривати очі на такі ситуації, а активно реагувати. Я нещодавно мала ситуацію з дівчинкою, яка слухала російську музику. Я звернулася до неї, пояснила, чому це недопустимо. Вона з поваги до мене вимкнула музику. При наступній зустрічі дівчинка заявила, що тепер слухає лише українських виконавців. Це приклад того, що можна достукатися до дітей. 

Але інколи підлітки починають поводитися агресивно. У таких випадках я нагадую, що маю право на українську мову в публічному просторі, і якщо вони його порушують, ми будемо викликати поліцію.

Хтось у соцмережах писав, що я перевищила свої повноваження, забравши телефон у неповнолітнього. Якщо поліція вирішить, що я діяла неправомірно, я готова понести відповідальність. Але я не буду чекати поліцію, поки діти будуть, наприклад, знущатися з тварини, і зрештою, коли приїдуть правоохоронці, лише зафіксують смерть кота. Я не з тих людей, які чекають — я приймаю рішення та дію.

І важливо зазначити, що саме завдяки тому, що я забрала телефон, діти зрештою звернулися до батьків, і ми змогли поговорити про важливість виховання.

Бездіяльність — це злочин, і якщо ми будемо закривати на це очі, ми самі будемо скоювати злочин. Не треба боятися діяти, треба діяти, щоб побудувати справжнє українське суспільство.

Джерело

Про автора. Ірина Савченко, громадська активістка

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.