Запатентована капама: як білоцерківець "оживив" страву з "Енеїди" Котляревського

Юрій Ковтуненко, відомий кухар із Білої Церкви, активно просуває українську кухню на світовій арені. Назва його авторської страви - капама - вперше зустрічається в класичному творі "Енеїда" Івана Котляревського. Його професійний шлях багатий на подорожі та участь у різних кулінарних фестивалях. За його плечима робота в Литві, Іспанії, Ізраїлі та інших країнах, де він представляв українське меню. Юрій зареєстрував авторські права на свою унікальну страву - капаму.

Юрій ділиться, що з дитинства захоплювався кулінарією, вивчав рецепти від своєї бабусі, матері й тітки, які були майстерними кухарками. "Кулінарія передалася мені спадково", - розповідає він. Цей досвід і глибоке розуміння традиційної української кухні дозволили йому створити власну страву. За словами Юрія, капама - це складна страва, що об’єднує кілька компонентів: свинячі ребра, рульки, домашню ковбасу та голубці із перлової крупи. Вона готується у великому казані на відкритому вогні, що надає страві особливого аромату та смаку. Юрій додає квашену капусту, гриби, спеції та вершки, після чого страва тушкується протягом двох годин.

Фото: Еспресо: Біла Церква

"Капама є в різних культурах, наприклад, у Болгарії та Греції, але моя версія - це унікальне поєднання інгредієнтів", - каже Юрій. Він також зазначає, що їжа, приготована на відкритому вогні, набуває особливої енергії: "Це їжа, що зберігає в собі генетичну пам'ять нашого народу".

Юрій створив свою капаму з любов’ю до національних традицій і особливим підходом до кулінарії. Страва швидко здобула популярність не лише серед його знайомих, а й на більш широкому рівні. Нині капаму замовляють на різноманітні великі заходи та святкування - від родинних застіль до комерційних банкетів. Юрій часто отримує замовлення на приготування цієї страви для весіль, корпоративів, фестивалів та інших урочистих подій, що збирають велику кількість гостей.

Фото: Еспресо: Біла Церква

Окрім капами, кухар працює над іншими авторськими проєктами. Зокрема, він розробляє "Трипільське сонечко", млинці з горохового тіста та куліші, рецепти яких зберіг у спадщину від своїх предків. Чоловік зазначає, що куліш - це важлива частина української кухні, яка існує в різних варіаціях: "Кулешики, наприклад, давали малим дітям, людям похилого віку та хворим. Це традиційна страва, яку готували поколіннями". Він також підкреслює важливість збереження цих кулінарних традицій і передачі їх наступним поколінням.

"Мене навчали поєднувати різні групи страв. Наприклад, куліші мають багато різновидів, і кожен із них по-своєму унікальний. Це поєднання інгредієнтів та культурних традицій, що передавалися з покоління в покоління", - каже Юрій.

Фото: Еспресо: Біла Церква

Зараз Юрій активно популяризує українську кухню за кордоном. Під час розмови із журналістами поділився, що невдовзі відвідає Канаду, де він планує провести кулінарні презентації, щоб показати світу багатство українських страв. "Моя місія - не лише готувати, а й розвивати нашу культуру, піднімати її на новий рівень", - підкреслює він.

"Юрій також залучає команду професійних кухарів, які допомагають йому в організації заходів та фестивалів. Він поїде до Канади, але кухня залишиться. Завдяки чудовій команді українські страви продовжуватимуть радувати людей на наших землях", - зазначає голова "Спілки дрібних підприємців” Людмила Яценко. 

Він вірить, що підтримка кулінарної спадщини та участь у фестивалях допоможе українцям зберегти свою ідентичність і популяризувати національну кухню у світі.
Юрій також працює над кулінарною книгою-збірником, де будуть зібрані його найкращі рецепти. "Це моя давня мрія - передати свої знання іншим", - зауважує співрозмовник.

Фото: Еспресо: Біла Церква

Популяризатор української кухні підкреслює важливість збереження національних традицій у часи, коли інші культури намагаються привласнити наші страви, як це сталося з борщем. Його дослідження та робота над осучасненням українських страв, таких як капама, показують, що кухня - це не просто їжа, а частина культурної спадщини.

"Українці можуть повернути свій світ до себе додому. Ми часто розпорошуємося, піддаємося впливу інших культур, але важливо зберігати свою ідентичність та підтримувати власні традиції", - підсумовує Юрій Ковтуненко.