Закарбовані історією і письмом: події білоцерківського Майдану у книзі

До Дня Гідності та Свободи у Білій Церкві презентували книгу історика Сергія Бурлаки "Гідність і свобода". Автор, що має майже 120 наукових публікацій, зібрав на сторінках видання свідчення учасників місцевого Майдану, аби зберегти їх так, як вони були - живими, емоційними і щирими. За його словами, на той час перед ним стояло просте, але важливе завдання:

"Зібрати свідчення людей, які були безпосередньо причетними до Майдану".

фото: скриншот з відео Еспресо: Біла Церква

Історик наголошує, що події в Білій Церкві часто лишалися в тіні столичних протестів, хоча саме тут формувалася своя спільнота спротиву, власний штаб, волонтерські групи та ініціативи. Сергій Бурлака підкреслює, що історія - це не лише події, дати й документи, а насамперед людські переживання:

"Історія - це емоції людей, з якими вони робили ті чи інші дії" - саме ці настрої він прагнув зберегти.

Книга складається з чотирьох розділів і охоплює ключові моменти 2013-2014 років: мітинги біля міської ради, повалення пам’ятника Леніну, протидію Антимайдану, поїздки білоцерківців до столиці та їхню участь у барикадній обороні. Видання доповнене майже 70 світлинами, що фіксують перебіг подій, а також 26 QR-кодами з відео тих часів.

фото: скриншот з відео Еспресо: Біла Церква

Під час презентації у краєзнавчому музеї своїми спогадами поділилися й учасники місцевих протестів. Вони пригадали дні після розгону студентів у Києві, коли на майдани по всій Україні вийшли тисячі людей. Говорили й про народження гасел, які згодом стали символами руху, про відчуття єдності та силу спільної позиції.

У книзі історик також описує ситуації, які виникли вже після перемоги Майдану. Коли Віктор Янукович утік, частина місцевих чиновників намагалася долучитися до лав переможців, хоч раніше підтримувала Антимайдан. Автор наголошує, що правоохоронці діяли за вказівками керівництва, яке не поспішало розслідувати злочини проти протестувальників.

Значення Революції Гідності оцінює і свободівець Вадим Кошліч. Він зазначає, що саме цей рух підштовхнув процеси люстрації, декомунізації та дав поштовх суспільству більше покладатися на власні сили, а не на політиків.

У тексті автор також звертає увагу на те, що ще до Майдану в країні формувалася система впливу на волевиявлення громадян: фальсифікації виборів, дискредитація опозиції, тиск та погрози активістам. Проте, попри людські втрати та роки війни, жоден з опитаних ним учасників не сумнівається в доцільності Революції Гідності.

Видання покликане не лише зафіксувати пам’ять про події, а й допомогти зрозуміти їхній контекст. Через свідчення учасників та архівні матеріали книга показує, як місцеві ініціативи ставали частиною загальнонаціонального руху, і чому боротьба за гідність та свободу продовжується й сьогодні.