Вітражі Білої Церкви: мистецтво, яке опинилося під загрозою зникнення (ч.2) (+ФОТО)

Про це повідомляє Еспресо: Біла Церква.

Якщо говорити про збережені роботи, то вони ще й досі оздоблюють колишнє приміщення онкодиспансеру, де видніються силуети жінок. Вони розділені на дві секції. Також різнокольорове скло доповнює інтер'єр і навчального центру на вулиці Київській. А ще композиції присутні між поверхами готелю на Олеся Гончара з різноманітними формами.  Втім точні роки та автори цих витворів невідомі.

Фото: скриншот із відео Еспресо: Біла Церква

"До речі, у нас були вітражі, скажімо, такі невеличкі. Я не знаю їхню долю зараз. І в РАЦСі нашому, колишньому Дитячому світі, мабуть, теж були. Можливо, це разом із Дитячим світом звідти й пішло, бо у там вони були. Звісно, будь-яку красу й працю творчих людей шкода, але такого рівня, як робота Задорожного, там не було. Не будемо перебільшувати — усе ж таки інші об'єкти", — голова Київської обласної організації Національної спілки художників України Олександр Дмитренко.

А ось щодо педагогічного коледжу тут також були скляні роботи, зокрема вони стояли у вікнах. Їх свого часу створив покійний викладач цього ж закладу Іван Лагіда.

Фото: скриншот із відео Еспресо: Біла Церква

"Це биті скельця. І студенти, і він сам знаходили це скло звідусіль — із покинутих матеріалів, пляшок. Таким чином він розповідав про ці вітражі й створював прекрасні роботи. Студенти захоплювалися цими роботами, самі теж створювали. Тут є і студентські роботи, і його власні. Щоб зберегти пам'ять про працю й про Івана Яковича, ми вирішили зняти ці вітражі та передати їх до краєзнавчого музею, аби пам'ять і історія про такого видатного художника й діяча міста Біла Церква залишилися з нами назавжди", — пояснює директор Білоцерківського педагогічного коледжу Валерій Ружицький.

Фото: скриншот із відео Еспресо: Біла Церква

Пропонували зняти вітражі й Володимиру Корнієнку, який є директором спортшколи "Юність". Він розповідає, що тут нині діти займаються шахами та проводять відповідні змагання. Але, на жаль, йому не відомо ані хто є автором крихких композицій, ані їхній рік створення. Проте можна припустити, що ці вітражі встановили у радянські часи. На них можна розгледіти закохані пари, квіти та жінку з птахом. Ймовірно, така концепція була реалізована під заклад, який раніше тут діяв.

Фото: Еспресо: Біла Церква

 "До 2000 року це був зал урочистих подій, де майже всі жителі Білої Церкви святкували народження своїх сімей. Про вітражі нам нічого невідомо — вони дісталися нам у спадщину, і зараз прикрашають зал. Таку красу не можна просто знищувати — вона повинна залишатися, адже це, по-перше, дуже кропітка робота. Створити її складно, а знищити — найпростіше. Ми залишили цю прикрасу для майбутніх поколінь. І не лише вітражі — ми також зберегли люстри зі старого приміщення, які й досі прикрашають зал", — розповідає директор ДЮСШ "Юність" Володимир Корнієнко.

Фото: скриншот із відео Еспресо: Біла Церква

Хоча у Білій Церкві збереглося лише кілька унікальних вітражів, ці роботи безперечно заслуговують на увагу та збереження. Адже вони показують всю красу та різноманіття нашого мистецтва і їх авторів. А точність, деталізованість і витонченість таких робіт зберігають історію у кольорах та формах.

• Вітражі: неймовірне мистецтво, що зникає у Білій Церкві