27 тисяч дітей і більше 100 місій: як одна невелика команда змінює маленькі життя
Тетяна Люлька - засновниця благодійного фонду "Українська освітня фундація", який працює ще з 2014 року. До повномасштабного вторгнення команда реалізовувала освітні проєкти, серед яких найвідоміший "Місто професій"
Війна змінила фокус роботи: сьогодні фонд зосереджений на допомозі дітям, які постраждали від бойових дій. Детальніше про це волонтерка розповіла у спілкуванні з журналісткою сайту Еспресо: Біла Церква.
З початку великої війни команда здійснила вже понад 100 гуманітарних місій у прифронтові та деокуповані регіони.
"Ми здійснили вже 102 поїздки з місіями. Ми працюємо по всій лінії фронту. Це Сумська область, Харківська, Донецька, Запорізька і Херсонщина", - ділиться жінка.

фото: Тетяна Люлька
Основна увага фонду - діти військових: зниклих безвісти, загиблих, поранених або тих, хто продовжує службу. У базі організації вже понад 27 тис. дітей, які отримали допомогу, і близько 2 тис. під постійним супроводом.

фото: Тетяна Люлька
Особливу увагу команда приділяє дітям-сиротам, які живуть з опікунами похилого віку. Для частини таких родин фонд орендує житло в Білій Церкві та повністю забезпечує їхні потреби.
"Тобто наша задача, щоб їх опікун прожив якомога довше, турбуючись про дитину, а ми допомагаємо в цьому", - розповіла Тетяна Люлька.
Паралельно реалізується проєкт "Дім" - створення простору для проживання таких сімей.
"Благодійником подарована нам велика територія близько 2 гектарів, де ми зараз будуємо місце проживання для таких родин. Це якщо дуже коротко. Ми достатньо маленька команда, але дуже великі об'єми робіт робимо", - каже вона.
Окремий напрям роботи — підтримка жінок, які народжують дітей у надскладних обставинах: коли їхні чоловіки зникли безвісти, загинули або проходять лікування після поранень.
Команда не просто допомагає фінансово чи речами - вона створює відчуття підтримки в один із найважливіших моментів життя.

фото: Тетяна Люлька
В одному з випадків фонд супроводжував родину, де жінка була на восьмому місяці вагітності, а її чоловік вважався зниклим безвісти. Волонтери допомогли зробити ремонт, облаштували кімнату для новонародженого та організували зустріч з пологового - з кульками, фотографіями й атмосферою свята, попри складні обставини.

фото: Тетяна Люлька
В іншій історії — родина ветерана після важкого поранення. Через стан здоров’я він не зміг бути присутнім на виписці дружини з пологового, тому волонтери взяли це на себе: зустріли маму, підготували житло й забезпечили базові потреби для всієї великої родини.
Такі ініціативи - не про одноразову допомогу. Фонд продовжує підтримувати сім’ї після народження дитини: регулярно передає продукти, підгузки та інші необхідні речі.
"Таким жінкам дуже потрібна допомога, щоб вони відчували нашу вдячність, ми, я вважаю, взагалі в пожиттєвому боргу перед такими родинами...Тому чудово було б, якби суспільство об'єднувалося і приділяло більше уваги таким родинам, бо, повторюсь, це наш святий обов'язок – підтримувати такі родини, наших захисники, які віддали своє життя, своє здоров'я, щоб ми могли в відносній безпеці знаходитись", - наголошує волонтерка.
Такі родини не мають залишатися наодинці зі своїми труднощами. І кожен може долучитися - підтримкою, увагою або ресурсами.
- Актуальне
- Важливе