Коли страх сильніший за обов'язок: чому частина чоловіків уникає мобілізації

Журналістка Еспресо: Біла Церква спробувала подивитися на це явище без виправдань і без засудження - через призму психології та права.

Один із чоловіків, з якими вдалося поспілкуватися на умовах анонімності, описує свій стан не як чітке рішення, а як постійну внутрішню напругу. За його словами, він уникає новин і відкладає будь-які дії, пов’язані з мобілізацією, не тому, що "не хоче", а тому, що боїться.

Йдеться не лише про страх смерті, а й про страх помилитися, не зрозуміти правила, опинитися в ситуації, де немає контролю. У цьому стані простіше нічого не робити, ніж зробити крок у невідомість.

Думка психолога

Психолог Вадим Музиченко пояснює: уникання мобілізації в більшості випадків повʼязане не з байдужістю чи небажанням брати відповідальність, а зі страхом: за власне життя, можливу смерть і повну втрату контролю над майбутнім.

фото: Вадим Музиченко

За його словами, для багатьох чоловіків ця ситуація виглядає як вибір між двома страхами: боятися померти і залишатися вдома або боятися за безпеку своєї родини і йти її захищати. Який із цих страхів переважить - це  питання суто індивідуальне.

У своїй практиці психолог також спілкувався з жінками чоловіків, які уникають мобілізації. За його спостереженнями, вони часто перебувають у внутрішньому конфлікті: з одного боку - страх втратити партнера, з іншого - відчуття несправедливості й перевантаження, коли вся відповідальність за сімʼю лягає на них.

фото: колаж Еспресо: Біла Церква

Окремо Вадим Музиченко звертає увагу на роль інформаційної політики. На його думку, брак чітких і послідовних пояснень, замовчування неправомірних дій та відсутність акценту на добровільності й можливості обирати спеціальність у Збройних силах лише посилюють тривожність і недовіру.

Юридичний хаос

Адвокатка АО "Актум" Наталя Гнатик зазначає, що сфера мобілізації сьогодні є однією з найбільш юридично нестабільних. Законодавство постійно змінюється, між законами та підзаконними актами виникають колізії, а однакові ситуації на практиці можуть вирішуватися по-різному.

За її словами, люди фізично не встигають відстежувати всі зміни, а інформаційний простір лише ускладнює ситуацію. Гучні заголовки про "нові правила" чи "втрату права на відстрочку" часто не мають під собою реальних змін у законі, але створюють відчуття паніки й невизначеності.

"Ці питання кожен раз, навіть в однакових ідентичних ситуаціях, часто вирішуються абсолютно по-іншому. І в результаті цього всього, що у нас виходить? Дуже велика кількість неперевіреної інформації, маніпулятивна інформація, яка є в соціальних мережах, в різних медіах розпоширюється", - ділиться експертка.

фото: АО "Актум"

Окрему роль відіграють і поширені міфи, зокрема, переконання, що всі питання можна "вирішити в останній момент" або що будь-які дії ТЦК автоматично є незаконними. Насправді ж, пояснює юристка, для реалізації своїх прав потрібні чіткі підстави та належно оформлені документи, яких у багатьох людей просто немає.

Недовіра до практики

Водночас Наталя Гнатик визнає: страх підсилюється і реальними проблемами на практиці.

Йдеться про випадки ігнорування поданих документів, позицій адвокатів або навіть судових рішень. Це формує відчуття беззахисності й переконання, що правила не працюють.

У результаті виникає замкнене коло: страх породжує недовіру, недовіра - уникання будь-яких законних процедур, що лише посилює конфлікти й напругу.

фото: колаж Еспресо: Біла Церква

Що може зменшити напругу