24/7 без права на втому: військовий про службу, ТЦК і підтримку родин героїв

Журналістка сайту Еспресо: Біла Церква поспілкувалась з військовим, щоб дізнатись більше про життя родин загиблих військових та мобілізацію.

"Свій шлях в Збройних силах я повноцінно почав у 2024 році. Також я брав участь в АТО, в 2014 році був в Добровольчому батальйоні "Свята Марія". Тому можна сказати, що було 2 періоди: я брав участь в антитерористичній операції. І в повноцінній війні", - розповів чоловік.

фото: Олексій Копишинський

Коли росія увірвалася на Київщину, Олексій із родиною опинився в окупованому Клавдієвому. Разом з місцевими хлопцями, які мали досвід після АТО вони створили партизанську групу: фіксували пересування техніки, передавали дані військовим, також на їхньому рахунку є трофей ТЗМ "Ураган", а згодом - евакуювалися через початок фільтраційних заходів.

"Це був дуже складний період для нашої родини оскільки вдома знаходились малі діти. Ворог на той час цинічно розстрілював цивільні автівки, навіть ті на яких були надписи діти. В один із днів окупації до нас в селище привіз батько двох донечок з кульовими пораненнями в голову. Одну з дівчат нашим лікарям, які знаходилися в дитячому садочку "Ромашка" вдалося врятувати. Її сестра від поранень, на жаль, померла", - розказав військовий.

Вони з родиною повернулися до Білої Церкви, де вже працювало ДФТГ №1. Там загін займався завозом гуманітарної допомоги, розбирав завали на окупованих територіях та доставляв загиблих українських військових додому. Після цього він повернувся на посаду начальника управління молоді і спорту Білоцерківської громади.

Після відтермінування через спортивні травми він отримав бойову повістку і вирішив служити у 114-й бригаді ТрО.

"В цивільному житті умовно о 17:00 людина закрила кабінет чи то на робочому місці, чи це якийсь посадовець, і пішла собі додому до родини. А коли ти військовослужбовець, то ти 24/ 7, виконуєш свій обов'язок. Ти не можеш сказати, ось я втомився, я там не хочу, і цього не робити. Це самодисципліна. Потрібно кожного дня мотивувати себе, знаходити сили і робити свою роботу. Кожен на своєму місці має наближати нашу перемогу", - поділився лейтенант ЗСУ.

Бригада, яка бореться не тільки зброєю

Військовий зазначив, що кожен цивільний може знайти своє місце в армії, адже Збройні сили постійно розвиваються: як в ідеологічному, так і в технологічному напрямках. У війську безперервно модернізують та автоматизують процеси, що відкриває більше можливостей для різних спеціальностей.

Він добре розуміє, як багато залежить від підтримки суспільства, і як легко цю підтримку розмити фейками та панікою. Робота пресофіцера - це не просто слова, це захист позицій, репутацій і людської довіри.

"Ми цікавимося, чим займалися люди в цивільному житті. Намагаємося підібрати їм спеціальні навички. Якщо людина радіотехнік і він все життя паяв мікросхеми, то звісно, йому ж краще буде в майстерні і ремонтувати дрони. Зараз немає такого, що мікроскопом цвяхи забивати", - поділився чоловік.

фото: телеграм-канал 114 бригади ТрО

Він пояснює: більшість конфліктів довкола мобілізації виникає тоді, коли люди не роблять вибір свідомо. Якщо без документів потрапляєш у ТЦК, можуть відправити до підрозділів, що потребують термінового доукомплектування. А коли людина приходить сама - у бригаді шукають її компетенції та застосовують їх правильно.

Допомога родинам загиблих, полонених та зниклих безвісти

Ініціатива допомагати родинам виникла не як особиста ідея, а як частина практики в Збройних силах та підрозділах ТрО. 

Система соціального супроводу охоплює три категорії: родини загиблих, зниклих безвісти та полонених. Особлива увага приділяється святам: коли діти отримують подарунки та беруть участь у заходах разом із військовослужбовцями. 

"На базі школи Мідгард з нашими родинами працювали психологи. Ми назвали це "Говоримо про складні речі простими словами"... Кожна усмішка дитини, кожен щасливий погляд став для нас нагадуванням про те, як важливо підтримувати одне одного в ці непрості часи. Теплі слова, увага й частинка святкового настрою допомогли дітям відчути, що про них піклуються і що їхні родини не залишилися наодинці зі своїм болем", - розповів Олексій Копишинський.

фото: фейсбук-сторінка 114-ї бригади ТрО

Проєкти реалізуються за підтримки партнерів - серед них КОВА, ветерани, громадські організації та міжнародні друзі:

"Четвертий табір "Файта незламних" у нас відбувся на Дрогобраті у міні готелі "Файна Файта", де батьки з дітьми могли відпочити на семиденному ретриті.  Це різні активності, відпочинок, прогулянки на конях, збирали гриби, чани, різні майстер-класи, робота з психологами. І вже сьогодні наші родини повернулися з Словаччини. Такі ініціативи нагадують, що подвиг Захисників та Захисниць не забуто, а їхні сім'ї не залишаються наодинці зі своїм болем".

фото: телеграм-канал 114 бригади ТрО

Ветеран 114 бригади ТрО, куратор проєкту Дмитро Кулібаба розповів, що перший табір провели на початку серпня. На нього приїхали близько 40 учасників, приблизно 20 родин. Протягом тижня учасники брали участь у походах у гори, катанні на конях, відвідували гірські ферми, чани, бані та басейн. Загалом відбулося п’ять таборів, шостий планують провести найближчим часом.

"Наші партнери, які підтримали цю ідею - це були словацькі військові журналісти з організації Nezlomní, вони допомагають українським родинам і українським підрозділам... Ми крім того, що забезпечили відпочинок, долучили кілька громадських організацій, такі як волонтерський штаб ТРО - це волонтери, які проводили майстер-класи у нас на таборі.  Долучили DTCare, американський фонд, який дав нам арт-терапевтів. А також ГО "Обʼєднання добровольців ветеранів війни".

Методика частково наслідує методику програми "Компас Героїв", де також протягом тижня організація робить пригодницькі ретрити для ветеранів. Вони долають різного роду фізичні перешкоди, ходять в гори, сплавляються рафтингом. 

"Роблять те, що раніше не робили і їм разом з тим, що вчать їх фізично долати перешкоди, демонструють, як разом з фізичними можна і психологічні перешкоди долати", - зазначив Дмитро Кулібаба.

Життя, яке продовжується: реабілітація і повернення

Олексій переконаний: не можна дозволяти війні забирати у людей право на майбутнє.

"Я вважаю, що найкраща реабілітація через спорт, через активний відпочинок. Ось яскравий приклад – це фракція стронгмену України, це звитяга нескорених. Ряд змагань, які дають можливість і ветеранам, і діючим військовослужбовцям, і людям з пораненнями брати участь у змаганнях з адаптивних видів спорту", - поділився він.

Ветерани 114-ї бригади: Руслан Марущак та Руслан Іванов - вибороли 7 нагород на Міжнародних спортивних змаганнях Strong Spirit`s Games, які відбулися у Мадриді. Це не лише спортивне досягнення, а й символ незламності та сили духу українських захисників.

фото: фейсбук-сторінка 114-ї бригади ТрО

Він наголошує, що цивільним не варто робити акцент на тому, що поруч із ними може стояти людина з пораненням або особливими потребами. До всіх слід ставитися як до звичайних, здорових людей, без надмірної уваги чи бажання "допомогти" більше, ніж потрібно. Навіть ті, хто отримав травми, вже пройшли складний шлях відновлення: хтось користується протезом, хтось пересувається на інвалідному візку, але всі вони подолали себе, і головне для оточуючих - проявляти повагу та ставитися природно.

"Тому що ці люди пройшли гарнило війни, вони отримали поранення і вони вже повернулися, скажімо так, хтось став на ноги, хтось на інвалідному візку. Але повірте, вони вже побороли самих себе, це є найважливіше", - розповів військовий.

Також важливо, щоб місцева влада та громади приділяли більше уваги облаштуванню просторів для людей з інвалідністю, осіб із пораненнями та особливими потребами. Війна триває, і поранені військові повертатимуться додому, тому їм потрібні підготовлені, адаптовані місця для життя та інтеграції у громаду.

Суспільство, яке має навчитися жити з досвідом війни

Країна виживе тільки тоді, коли кожен усвідомить свою роль. Він говорить про потребу у базовій фізичній підготовці, умінні захистити себе, розвитку стійкості та відповідальності:

"Ми часто проводимо бригадою курси по національному спротиву. Ми готуємо населення, якщо знову ж таки станеться, що буде широкомасштабне вторгнення на інших ділянках, щоб люди були готові".

фото: інстаграм-сторінка Центру підготовки до нацспротиву

ТЦК, мобілізація та імідж армії: як це пов’язано

• Вартові неба: як мобільні групи збивають "шахеди" на підступах до Білої Церкви