Олександр Осадчий: розповідь про героя, який віддав своє життя заради перемоги

Про це повідомляє Маловільшанська ОТГ.

Після закінчення дев'яти класів місцевої школи здобув професію гірничого комбайнера у професійно-технічному училищі міста Кіровськ.

У 1993 році одружився та розпочав трудову діяльність на шахті "Кіровське". Згодом працював на інших шахтах Донеччини за своєю спеціальністю. Після початку збройної агресії на сході України у 2014 році родина була змушена покинути рідний дім і переїхала до Білої Церкви. Там Олександр працював столяром у приватному підприємстві. У 2016 році переїхав до села Любча, а з грудня 2023 року мешкав у селі Сорокотяги Маловільшанської громади.

30 липня 2024 року Олександра призвали до лав Збройних Сил України. Він служив командиром 2-го штурмового відділення 1-го штурмового взводу 3-ї штурмової роти 1-го окремого штурмового батальйону імені Дмитра Коцюбайла.

Читайте також: Безмежний біль: Біла Церква провела в останню путь Олександра Осадчого.

Життя Олександра обірвалося 30 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Водяне Волноваського району Донецької області. Після довгих місяців болісного очікування родина отримала підтвердження ДНК-експертизи 24 квітня 2025 року.

Фото: Маловільшанська ОТГ

30 квітня 2025 року Маловільшанська громада провела захисника в останню путь. На прощання прийшли рідні, побратими, жителі громади, керівництво та духовенство. Поховали Олександра Осадчого на кладовищі в селі Сорокотяги з усіма військовими почестями. Синьо-жовтий стяг передали дружині як символ пам'яті про відвагу і самопожертву героя.

"Всією громадою схиляємо голови в невимовній скорботі та висловлюємо щирі співчуття рідним Олександра Петровича.Вічна памʼять і слава українському Воїну", - йдеться в дописі.

• Василь Кошелєв: три роки без героя, який віддав життя за Україну.