Олександр Нехай: уродженець села Сухоліси, який віддав найцінніше за Україну

Про це повідомляє 72 ОМБр ім. "Чорних Запорожців".

З дитинства вирізнявся наполегливістю та відповідальністю. Після строкової служби підписав контракт і присвятив життя військовій справі. Брав участь у миротворчих місіях ООН у Лівані, Сьєрра-Леоне та Косово, де здобув повагу побратимів і цінний бойовий досвід.

З початком російської агресії у 2014 році став до лав 72-ї окремої механізованої бригади, де служив головним сержантом інженерно-технічного взводу. Займався розмінуванням територій, забезпечуючи безпеку для бійців і техніки на передовій. Працював на Кримському напрямку, Донеччині та Луганщині.

Під час виконання бойового завдання поблизу села Дібровка на Донеччині 14 липня 2014 року загинув унаслідок вибуху керованої протитанкової міни.

"Він настільки любив свою роботу, завжди йшов туди з хорошим настроєм… Розказував, що коли тривають обстріли, лягають згори, а молодих хлопців кладуть знизу, бо вони ще не мають сім’ї, дітей… Тому я не була здивована, коли дізналася, що того дня він пішов на завдання сам. Але я не вірила, що він може загинути, він же був такий досвідчений", — розповідає дружина Валентина.

Для побратимів — приклад спокійної мужності, для рідних — символ честі та відданості. Син Дмитро виріс із гордістю за батька, як і личить синові Героя.

Читайте також: Іван Нечипоренко: мужній герой із Таращанської громади

Нагороди та відзнаки:

• Звання старший сержант (прижиттєво);
• Орден Богдана Хмельницького III ступеня;
• Медаль ООН "На службі миру" (Ліван);
• Медаль ООН "На службі миру" (Сьєрра-Леоне);
• Почесний громадянин Білої Церкви та Білоцерківського району.