Максим Ткаченко: розповідь про захисника, чия відвага житиме вічно

Про це стало відомо з платформи "Меморіал".

Максим Васильович родом із села Руда, Сквирської міської громади. У 2023 році він закінчив Білоцерківський професійний ліцей, мріяв стати тренером, захоплювався мотоциклами та кулінарією, а особливо — приготуванням м'яса. Військовий обожнював татуювання та мріяв про велику сім'ю.

Одразу після навчання Максим вирушив на фронт, де служив стрільцем-снайпером у складі 101-ї окремої бригади охорони Генерального Штабу імені генерал-полковника Геннадія Воробйова.

"Мій брат був дуже щирою та привітною людиною. Для мене – підтримкою, хоча він менший за віком, але замінив мені батька. Ніколи не забуду, як ми в селі гралися біля шовковиці та обʼїдалися нею, розмальовуючи одне одному обличчя і сміючись. Ми завжди одне за одного були…", – розповіла Тетяна Ткаченко.

Максима Ткаченка поховали у рідному селі Руда, де на нього чекали мама і сестра.

Історії про інших загиблих військових

• Богдан Голуб: розповідь про воїна, який віддав життя, захищаючи Україну від російських окупантів.
• Сергій Гапонов: історія військового, що віддав своє життя заради перемоги.
• Євгеній Жуков: відважний герой, що став на захист Батьківщини.