Відкрити бізнес під час війни: історії двох підприємців з Білої Церкви

Журналістка Еспресо: Біла Церква дізналася про підприємців у Білій Церкві, які відкрили власний бізнес під час війни.

Спочатку Богдан захищав Україну від російської навали, а потім відкрив затишний ресторан, який за рік так полюбився білоцерківцям.

"Перші майже два роки війни я провів у лавах ЗСУ. Після звільнення ми з партнером розмірковували, що робити далі, оскільки бажання виїзду і продовження професійної діяльності за кордоном у нас не було. Ми планували вкладати й інвестувати тільки в Україну і, зокрема, в наше місто. І вирішили відкрити заклад. Нині весь український бізнес стикається зі схожими проблемами: знайти гроші та хорошу команду", — каже чоловік.

фото: Еспресо: Біла Церква

Богдан зауважує, що останнє стало найбільшим викликом на старті. До того ж воєнні дії найбільше вплинули саме на ресторанний бізнес, оскільки велика кількість потенційних і реальних гостей, які ходили в заклади міста, були змушені покинути його або територію держави.

"Є гості, які ходять до нас практично кожного дня. Багато наших гостей повертаються знову і знову. На ринку зараз стало менше робочої сили, зокрема хлопців та чоловіків, які зі зброєю в руках зараз захищають нашу державу. Але ми адаптуємося, трансформуємося і приймаємо реалії сьогодення", — додає Богдан.

фото: Еспресо: Біла Церква

Інший початок — у власниці танцювальної студії Анастасії. Дівчина все життя займалася спортом, а потім почала тренувати інших. Перед відкриттям власного бізнесу їй було страшно: а що, як клієнти підуть, а нових не вдасться залучити? Страх не виправдався, і зараз в неї є найбільша полденс-студія в місті.

"Це було 1 листопада 2023 року. Пропрацювавши тренером близько 8–9 років, я просто вирішила, що мені потрібно вже йти далі. Ми — найбільша студія у Білій Церкві саме з пілонами. Займаються і діти, і дорослі. У нас дуже крута професійна команда. У нас в студії є такі напрямки, як-от: полденс-екзотік, стріп-денс, полденс-трік, стретчинг, функціонал. Для діток це також може бути хореокідс, гімнастика та полденс", — розповідає Анастасія.

фото: Еспресо: Біла Церква

Дівчина купувала відразу готовий бізнес з наявною клієнтською базою, з якою вона вже працювала. Сама студія окупилася за рік та щомісяця приносить прибуток. Водночас на старті Анастасія була і тренером, і адміністратором, і контент-мейкером, тому що працювала сама.

В обох бізнесів різний напрямок діяльності, але спільні плани на майбутнє — ростити, розвиватися. Богдан відкрив свій ресторан 1,5 року тому, а студія Анастасії працює вже 2,5 роки. І їм обом вже є чим пишатися.

"Найбільше пишаюся, по-перше, командою: що ми змогли зібрати цих людей, які навіть у такі складні часи, як зараз, можуть працювати з людьми і залишати у них приємні враження, щоб людям хотілося повернутися знову і знову. Так само пишаюся тим, що навіть зараз, коли багато закладів, які працювали роками, змушені закрити свої двері для гостей, ми продовжуємо функціонувати, продовжуємо рости і розвиватися", — ділиться Богдан.

фото: Еспресо: Біла Церква

Щодо Анастасії, то вона найбільше пишається своєю командою, учнями й тим, що не опустила руки на самому початку.

За кожною вивіскою — історія ризику й великої віри. І це не про гроші, а про витримку та характер малого українського бізнесу, на якому суттєво тримається економіка країни.

• Збудований парк, який так і не запрацював: як з’явилася "Гюргівська фортеця" на острові Кохання