"В освіті криза": науковці та вчителі Білої Церкви палко відреагували на об’єднання предметів "Історія України" та "Всесвітня історія"

До більш виразного погляду на історію України як невід’ємної частини європейської та світової історії спонукає саме те, що наша держава опинилась в епіцентрі геополітичних процесів. Саме через це, згідно із документом, у системі загальної середньої освіти має запроваджуватись єдиний загальноосвітній курс історії.

Про що йдеться у "Концептуальних засадах реформування історичної освіти в системі загальної середньої освіти"

У документі зазначається, що для забезпечення відповідності між навчальним часом, обсягом навчального матеріалу та очікуваними результатами необхідно перейти до єдиного загальноосвітнього україноцентричного курсу "Історія". Важливо, аби учнівство осмислювало українські історичні процеси в зіставленні й порівнянні з європейськими і всесвітніми. Включеність української історії в європейську і світову є вкрай необхідною також з огляду на неможливість пояснити низку явищ у відриві від загальних процесів.

Окрім об’єднання двох предметів воєдино, у "Концептуальних засадах" зазначається, що для учнів 10-12 класів доцільним до вивчення буде запровадити низку історичних спеціальних курсів:

• історична географія;
• локальна/регіональна історія;
• інтелектуальна історія;
• історія культури;
• історія етнічних або релігійних громад;
• історія й досвід виживання/протистояння тоталітарним режимам, імперіям під час війн;
• історія державотворення.

Детально про те, як школярі вивчатимуть історію у 1-12 класах

Фото: Еспресо: Біла Церква

У "Концептуальних засадах" Міністерство широко висвітлює змістове наповнення курсу з історії за кожним освітнім циклом. Тож, для дітей 1-4 класів курс із історії спрямовуватиметься на зацікавлення учнівства до пізнання минулого та у загальному інформуватиме про історію, людину, Україну, Європу та світ.

У базовій середній освіті, 5-9 класи, курс із історії має бути наповненим так, аби зацікавити та підтримати інтерес учнівства до пізнання минулого як основи для розуміння сучасності. 

Учні 10-12 класів узагальнюватимуть знання з історії та громадянознавства, які вони набули протягом попередніх років навчання. Зазначається, що в основному курсі розглядатимуться історичні явища та процеси із "наголосом на історії сучасного суспільства".

Реакція освітян та науковців на інновації Міністерства освіти та науки

Фото: МОН

Науково-педагогічна спільнота, представники громадськості та небайдужі громадяни сформували звернення до Оксена Лісового із вимогами не допустити злиття предметів "Історія України" та "Всесвітня історія".

"Уважаємо, що ідея інтеграції курсу "Історія України" з курсом "Всесвітня історія", що видається як перспективна освітня новація з опорою на досвід провідних держав Європи та Північної Америки, є глибоко шкідливою та у своїй суті знищує національну модель освіти та підриває державність України зсередини", - йдеться у заяві.

Підписанти петиції зазначають, що в цілому вони підтримують процес оновлення української системи освіти та виступають за збереження самостійних шкільних предметів: історії України, української мови та української літератури. Побоюються, що історія України серед величезного обсягу інформації постане винятково як додаток до історії сусідніх держав та стане інструментом їхньої політики. У зверненні також наводиться альтернатива: "Подібний курс, можливо, доцільніше розглядати в рамках університетської освіти, коли вже закладено український національний фундамент особистості та здатність до оцінки й аналізу різних суспільно–політичних процесів".

Петицію підписали понад 2300 осіб, серед них - більше ніж 40 жителів Білоцерківської громади: вчителі, науковці, директори закладів освіти та їхні заступники, депутати. Серед підписантів - начальник Управління освіти і науки БМР Юрій Петрик, який категорично не погоджується з ініціативою Міністерства та вважає її злочинною.

Фото: скриншот з відео Еспресо: Біла Церква

Якщо вивчати історію одним предметом, Україні не буде надано статусу значущості, а навпаки - його применшено. Загальної історії України ми не знаємо, а тепер ми її хочемо розчинити у всесвітній історії.

Юрій Петрик наголошує, що закордоном освіта формувалась не за 2 тижні до початку навчального року, а протягом десятиліть: "До прикладу Афіни 60 років напрацьовували законодавство та готували вчителів та громадськість до змін в освіті".

Кандидат історичних наук Олексій Дєдуш у коментарі Еспресо: Біла Церква на тезу про україноцентричність загальноосвітнього історичного курсу зазначив, що "україноцентричним має бути предмет "Всесвітня історія".

Фото: скриншот з відео Еспресо: Біла Церква

Вважаю, це дещо дивна ідея. Колеги, з якими спілкувався, також не поділяють її. У більшості країн світу школярам окремо викладають історію держави та всесвітню історію. Є періоди, коли століттями у країні не відбувається ніяких вагомих перипетій, проте у інших - той же відрізок часу перенасичений державотворчими процесами.

Олексій наводить приклад другої половини 18 ст., коли Францію сколихнула Французька буржуазно-демократична революція, саме тоді території сучасної України непомітно приєднували до Росії, Австрії. У школярів, які намагатимуться це все осягнути, відбуватиметься дисбаланс, а історія власної держави відійде на задній план.

Серед усіх шкільних предметів формують українську ідентичність лише три: українська мова, література та історія України, - Олександр Полтавцев 

Фото: скриншот з відео Еспресо: Біла Церква

Кандидат філософських наук, викладач історії Олександр Полтавцев говорить, що обов’язково необхідно реформувати викладання історії в школах, але те, що пропонує Міністерство наразі - не на часі.

Міністерство освіти вважає за потрібне прибрати предмет "Історія України" та об’єднати його із "Всесвітньою історією". Слушність певна є, адже Міністерство наголошує на необхідності показати в межах всесвітньої історії українську суб’єктність, що Україна є також важливим суб’єктом творення світової історії.

Олександр вважає, що все ж об’єднання двох предметів може навпаки зашкодити. "Ми кілька сотень років перебували у складі імперії і сьогодні ми боремось проти імперського спадку, який ми маємо долати та формувати сильну українську ідентичність". Також він зазначає, що варто не героїзувати історію України, а й вивчати помилки, які були протягом всього державотворення.

Вчителька історії Білоцерківського ліцею №9 Любов Прокопенко протягом 5 років викладає предмет синхронно: "Коли я розпочинаю тему "Перша світова війна", то виділяю 7 уроків на всесвітню історію, а потім в контексті переходжу на історію України. Дітям так значно легше сприймати матеріал". Про це зазначає і вчителька історії того ж ліцею, але підтримує концепцію щодо реформування історичної освіти.

"Важливо бачити Україну в контексті світової історії, адже Україна є невід’ємною складовою історичного процесу", - прокоментувала вчителька історії Білоцерківського ліцею №9 Вікторія Кібаленко та додає, що більше годин варто виділяти на студіювання саме історії України.

Аргументи Міністра Оксена Лісового на захист впровадження історичної реформи 

Фото: МОН

Підписаний 30 липня 2024 року Міністром Оксеном Лісовим наказ “Про затвердження концептуальних засад реформування історичної освіти…” спричинив широкий суспільний розголос не лише серед освітян. Тож у своєму дописі він пояснив причину необхідності реформувати історичну освіту. 

"В умовах війни історичній освіті потрібно відповідати на політичні, економічні, соціальні та культурні виклики для консолідації української нації", - з даної тези розпочалась аргументація.

За його словами, наразі навчальні програми спрямовані на вивчення надмірного фактографічного матеріалу, тож варто усунути дублювання та перевантаження обсягом. Він зазначив, що потрібно формувати в учнівства уявлення про світ як єдине ціле, де всі елементи взаємопов’язані, також необхідно не зводити опрацювання навчального матеріалу до запам’ятовування окремих подій.

"Формуючи українську ідентичність у дітей і показуючи їм історію через суб'єктність України у світі, ми виховуємо покоління, стійке до маніпуляцій та здатне критично осмислювати минуле та сьогодення", - завершив публікацію Міністр освіти та науки.