Книга пам’яті: історія воїна Дениса Устінова (Семенчука), який віддав життя за Україну

Денис народився у місті Житомир. Пізніше разом з родиною переїхав в село Черепинка Тетіївської громади. 

Про життя військового, досягнення у спорті та на службі журналістці Еспресо: Біла Церква розповіла мама загиблого Героя Лариса Устінова.

Життєпис

Навчався Денис Устінов у Черепинській гімназії і весь шкільний період займався лижним спортом. У 2000 році закінчив Київський обласний ліцей фізичної культури та спорту в місті Біла Церква. Після закінчення ліцею вступив до Педагогічного університету імені Григорія Сковороди в місті Переяслав-Хмельницький на факультет фізичної культури та спорту.

Фото: особисті світлини Лариси

Під час навчання в університеті став членом чернігівської команди біатлоністів. Він здобував перші місця, був переможцем, майстром спорту з біатлону та багаторазово перемагав на лижних перегонах. Денис є абсолютним Володарем Кубка України - 2 золотих і 1 срібна медалі. 

"Наш син один з найкращих, один з найсильніших, один з найталановитіших. У нього було дуже багато досягнень, не тільки в спорті. Він був художником, дизайнером, архітектором. Також мав багато виробів з граніту", - розповідає мама Лариса Устінова.

Фото: особисті світлини Лариси

Служба в ЗСУ

Денис у перших рядах пішов у територіальну оборону села Черепин і вже 9 березня 2022 року добровільно став на захист Батьківщини й приєднався до Збройних Сил України на посаду оператора 1-го відділення групи спеціального призначення 112-ї бригади.

Він брав участь у запеклих боях за звільнення Чорнобильської АЕС, а після відновлення контролю разом зі своїм підрозділом визволяли міста, які були під окупацією ворога в Харківській та Донецькій областях. 

Фото: особисті світлини Лариси

Загинув Денис 16 квітня 2022 року під час виконання бойового завдання у селі Нове, Краматорського району Донецької області.

"У цій війні наш син заплатив найвищу ціну, ні на хвилинку не задумуючись, віддав найдорожче - своє життя", - каже мама Лариса.

Фото: особисті світлини Лариси

Після звільнення населеного пункту всіх загиблих героїв було перезахоронено в місті Дніпро, як невідомих воїнів, серед яких є і Денис. Син вважався зниклим безвісти 1 рік і 4 місяці, проте родині все ж вдалося забрати його. Похований 28 червня 2023 року в селі Черепин Тетіївської громади.

Також Денис Устінов нагороджений відзнакою Президента України, орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня та пам'ятною медаллю 112-ї бригади сил ТрО Збройних сил України (посмертно) за особисту мужність, виявлену під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України.

Фото: особисті світлини Лариси

Книга Пам'яті

Лариса Устінова розповідає, що вона задумалася про те, що діти та внуки повинні пам’ятати своїх героїв. Їй прийшла ідея створити книжку пам’яті про сина, і вона втілила цей задум у життя. У книзі переважно фотографії та нагороди, які він отримав як за життя, так і посмертно.

"Ця книга для мене має дуже велике значення. Я спочатку робила цю книгу для своєї родини, бо у нас росте маленький онук, йому 1 рік і 3 місці. Він схожий на сина, і я хотіла, щоб про сина він знав", - додає  матір героя.

Фото: особисті світлини Лариси

Крім того, коли книжка була створена, на день вшанування пам’яті приїхав тренер сина Микола Фастовець з Білої Церкви. Побачивши цю книгу, він висловив бажання також отримати примірник, і Лариса замовила його для нього.

Також перед Новим роком у Черепині відбулося відкриття банерів воїнів, які навчалися в місцевій гімназії та загинули, захищаючи Україну. 

" І мені, як мамі дали слово в честь наших воїнів, в честь наших дітей, синів. І я взяла цю книжечку з собою. І побажала, щоб кожна родина, у кого загинув син, щоб зробила пам’ять для себе, для своїх дітей, для своєї родини", - зазначає Лариса.

Фото: особисті світлини Лариси

Після цього було прийнято рішення замовити десять примірників. Вже одну книжку передано до музею в Білій Церкві, де зібрані фотографії загиблих героїв, ще одну - до музею в Тетієві, а також до бібліотеки села Черепин, до Черепинської гімназії та Тетіївської бібліотеки.

Зараз матір працює над автобіографією сина, щоб доповнити цю книгу. Вона хоче, щоб кожен односелець, кожен друг і товариш її сина міг із гордістю сказати, що пишається ним. Їй важливо, щоб діти, які навчаються, і всі жителі села знали своїх героїв. І тепер завданням майбутніх поколінь - пам’ятати їх і шанувати.

"Вони не даремно загинули, вони віддали найдорожче, що в них було - їхнє життя. І наше покоління, покоління майбутнього повинно знати цих героїв", - підкреслює мама захисника.

Фото: особисті світлини Лариси

• Талановитий сапер та чуйний сім’янин: історія героїзму Олександра Товстонога