Чи є нашестя сарани наслідком підриву Каховської ГЕС та погодних умов: відповідь фахівця
Провідний науковий співробітник лабораторії прогнозу Інституту захисту рослин НААН України Андрій Федоренко розповів, чи є руйнування Каховської ГЕС і погода джерелами масової появи перелітної сарани
Під час інтерв'ю журналістам Еспресо: Біла Церква старший науковий співробітник Андрій Федоренко пояснив, що стало причиною нашестя сарани на Україну, особливо південні регіони, що знову опинилися під ударом — цього разу з боку природи. Масштаби локального нашестя стали настільки значними, що місцеві мешканці публікували відео з літаючими хмарами комах, а фахівці в галузі ентомології вирушили на місце подій для оцінки ситуації.
фото: Еспресо: Біла Церква
"Я от нещодавно повернувся з Запорізької області. Ми досліджували безпосередньо локації, де було зафіксовано ці зграї сарани", - розповідає пан Андрій.
Науковець зазначив, що під час першої фіксації щільність сарани сягала 40–100 особин на квадратний метр — це майже "жива хмара". Після обробок чисельність зменшилася до 7–10 особин, що все одно вважається високим показником.
Комах відловлювали за спеціальною методикою, частину доставили живими до лабораторії в Києві, де й продовжується спостереження. Для збереження їх життєдіяльності використовуються садки з сіткою, волога та зелень.
Чому нашестя сарани виникло саме зараз
"У спалахах сарани це завжди сукупність декількох причин, але є якісь основні, а якісь — більш другорядні", - повідомляє старший науковий співробітник.
Пан Андрій зазначив, що причина спалаху сарани не одна, але ключова — антропогенний чинник. Передусім — руйнування Каховської ГЕС, яке змінило екосистему регіону.
За його словами, ураженими виявилися саме плавневі зони — місця, де раніше існувала водна система Каховського водосховища. Після підриву Каховської ГЕС вода відійшла, оголивши велику площу прогрітої землі, що швидко заростає очеретом. Такі умови ідеально підходять для розвитку сарани.
Читайте також: Нашестя сарани в Україні: чи варто хвилюватись жителям Білоцерківщини
Додатковими умовами стали:
- тривала спека;
- нерівномірні опади;
- збільшення площі кормової бази.
У результаті, утворилася сприятлива ситуація для розвитку сарани перелітної (Locusta migratoria) — одного з двох видів, здатних до стадної форми в Україні. У такій формі комахи не просто живуть разом — вони змінюють свою поведінку, стають більш агресивними та активними.

фото: Вікіпедія
Варто знати: стадна та поодинока форма сарани мають суттєві морфологічні й поведінкові відмінності. Як ілюструє експеримент ентомолога Шувалова, якщо сарана бачить відображення себе у дзеркалі (імітація зграї) — її поведінка змінюється. Вона стає ненажерливою, агресивною, мобільною. Саме такою її і фіксують зараз у південних регіонах України.
Це не перший подібний випадок. У 2019 році схожий спалах фіксували у Станиці Луганській — на лінії розмежування. Причини були аналогічні: кліматичні зміни, висихання водойм і неможливість контролювати територію через бойові дії.
"Ми теж від’їжджали на місце. Знову ж таки, там була зафіксована сарана перелітна, і причиною цього спалаху, на фоні потепління клімату, стали спустошені ставки рибгоспу, які знаходились на лінії розмежування", - пригадує фахівець.
Як попередити ризик поширення
Певні хімічні обробки уже проводилися у балках і перелогах. Проте основна частина зграї вже мігрувала південніше — до тимчасово окупованих територій поблизу річки Конка. Там ситуація ускладнюється тим, що доступ до площ для обробки обмежений.
За словами експерта, площа ураження є дуже великою і дозволяє сарані вільно переміщатися навіть без активного поширення вітром. Потенційно це може призвести до повторних спалахів — залежно від погодних умов і наявності кормової бази.
- Посуха, шкідники та війна: як це вплине на цьогорічний врожай і ціни
- Актуальне
- Важливе