Посуха, шкідники та війна: як це вплине на цьогорічний врожай і ціни

Про це в інтерв'ю журналістам Еспресо: Біла Церква розповіла старша наукова співробітниця Відділу досліджень навколишнього середовища Лідія Горошкова. 

Фахівчиня зазначила, що цьогорічні погодні умови — зокрема тривала посуха, різкі температурні перепади та нашестя сарани — справді становлять виклик для аграрного сектору України. Втім, за її словами, загрози продовольчій безпеці країни наразі немає.

Вплив війни на аграрний сектор

Експертка додала, що поточну ситуацію варто аналізувати у двох площинах — довоєнній та після початку широкомасштабної війни. Південні області України, такі як Херсонська та Запорізька, традиційно мали значну частку сільськогосподарських угідь, які забезпечували вагомі обсяги експорту зернових, бобових та олійних культур.

"Тому ми будемо з вами дивитися на ситуацію вже з початком повномасштабного вторгнення, тому що, на жаль, якщо цифри згадати, вони не втішні. Наприклад, Запорізька область – 78% є окупованою. Так само Херсонська область.Тому, якщо ввести умову з початку повномасштабного вторгнення, то країна певною мірою пристосувалася до цієї ситуації", - уточнює економістка.

Втім, українські аграрії продемонстрували високу адаптивність. Упродовж останніх двох років вдалося частково компенсувати втрати шляхом зміни підходів до сівозміни, переорієнтації на інші культури та ефективнішого використання доступних земель.

Чи позначились погодні умови на врожайності

Цьогорічна ситуація на полях також ускладнюється через несприятливі погодні умови. Сезону 2025 року притаманні одразу кілька негативних чинників: по-перше, посуха, по-друге, тривалі періоди знижених температур, які негативно вплинули на розвиток культур на ранніх етапах.

У багатьох регіонах температура залишалася аномально низькою протягом тривалого часу. А вже згодом — навпаки: спостерігалася нестача опадів, хоча подекуди були надмірні дощі. Це все суттєво позначилося на врожайності.

Водночас, оцінюючи ситуацію, експертка зазначає, що краще дивитися на неї у двох вимірах: з позиції держави, яка відповідає за збереження продовольчої стабільності, та з боку звичайних громадян, які повинні бути впевнені в доступності основних продуктів.

"[...] Насправді, якщо брати до уваги, це я маю на увазі вже з початку війни, ту частину, яку споживає наше населення, то це десь приблизно 28 % від того вражаю, який ми збираємо під час війни [...],  то немає ніяких підстав мати занепокоєння в контексті того, що у нас в країні буде голод. Його не буде, тому що десь всього 30 % ми споживаємо", - додає співробітниця.

Інший важливий аспект ситуації — економічний. Український експорт зернових та зернобобових традиційно формує потужну частину дохідної складової державного бюджету. Відтак зниження врожайності, спричинене погодними умовами, неминуче матиме фінансові наслідки, адже зменшення обсягів експорту може вплинути на валютні надходження.

Попри це, Лідія Глушкова заспокоює — ситуація не катастрофічна. Прогнозоване зниження врожаю не є критичним для економіки в цілому. Крім того, вже розглядаються сценарії державної підтримки аграріїв — зокрема в регіонах, які найбільше постраждали від погодних аномалій. Йдеться передусім про південні та південно-східні області, де посуха та дефіцит вологи далися взнаки найбільше. Аналогічні заходи держава вже впроваджувала у 2020 році, коли господарства теж зазнали значних збитків.

Наслідки руйнування Каховської ГЕС

Висихання Каховського водосховища та порушення зрошувальної інфраструктури сприяли деградації ґрунтів і поширенню шкідників, які також негативно впливають на врожай. Усе це створює додаткові виклики для аграріїв, які й без того працюють в умовах війни та нестабільної економіки.

"Плюс, наразі це та частина сільськогосподарських угідь, яка або знаходиться на межі зіткнення, і внаслідок цього не обробляється. [...] Ну і плюс, на жаль, та частина, яка окупована, якість ведення сільськогосподарського виробництва там жахлива", - уточнює Лідія Горошкова.

Нова хвиля загроз у вигляді шкідників

Окрему увагу потрібно звернути і на поширення шкідників, зокрема кукурудзяного метелика, який у цьому сезоні активно мігрує південними регіонами України. Згідно з даними Держпродспоживслужби, найбільше уражені території Херсонщини, Запоріжжя, частково Дніпропетровщини й Одещини. Наразі немає підстав вважати, що шкідник масово пошириться на північ, зокрема Київщину, однак ситуація перебуває під контролем.

фото: колаж Еспресо: Біла Церква

Експертка повідомляє, що певні культури вже постраждали, однак завдяки своєчасному застосуванню агрохімічних засобів вдалось стримати подальше розмноження шкідника. Проблема не нова — кукурудзяний метелик траплявся і в попередні роки, однак цьогоріч його чисельність суттєво вища. Водночас ситуація не є катастрофічною. Ймовірні збитки оцінюються як локальні, а не системні.

Негативний вплив на врожайність очікується, але не в таких масштабах, щоб суттєво вплинути на продовольчу безпеку або цінову ситуацію на внутрішньому ринку.

• Нашестя сарани в Україні: чи варто хвилюватись жителям Білоцерківщини
• Обережно, капровий жук наближається: загроза для аграріїв