Архітектурні "двійники": які пам’ятки Білої Церкви мають аналоги у світі

Кандидат історичних наук, науковий співробітник ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, засновник науково-популярної спільноти "Біла Церква Ретроспективна" Олексій Дєдуш розповів журналістці сайту Еспресо: Біла Церква які споруди об’єднують спільні архітектурні риси та цікаві історичні паралелі.

Колонада "Луна" та Храм трьох грацій (Ледніце, Чехія)

У чеському містечку Ледніце, що в Південній Моравії, розташований Храм трьох грацій, присвячений богиням Аглаї (краса), Єфросині (радість) та Талії (достаток).

Австрійський архітектор Йозеф Франц Енгель звів споруду у 1824–1825 роках у стилі неокласицизму. Як і білоцерківська Колонада "Луна", вона має напівкруглу форму та 12 колон іонічного ордера.

Втім, якщо навпроти колонади в парку "Олександрія" стоїть скульптура Меркурія, то в Чехії центральне місце займають статуї трьох богинь.

Білоцерківська колонада також мала назву "Китайський павільйон", адже між її колонами колись розміщували скульптури представників різних народів, переважно східних. Це було відображенням модного тоді в Європі стилю шинуазрі.

Цікаво, що саме Колонаду "Луна" у радянські часи зобразили на гербі Білої Церкви.

фото: Колаж Еспресо: Біла Церква

Ротонда та англійські паркові павільйони

Архітектурні паралелі білоцерківської Ротонди можна побачити одразу у двох британських спорудах — Садовому будинку резиденції Лансдаун у Вестмінстері та Альтанці королеви Анни в лондонському Гайд-парку.

Садовий будинок звели у 1773 році за проєктом французького архітектора Шарля-Луї Клеріссо, який надихався давньоримським Пантеоном. Щоправда, споруда проіснувала недовго й обвалилася вже через три роки.

Ще старішою є Альтанка королеви Анни, побудована у 1705 році за проєктом Крістофера Рена.

Первісно Ротонда в парку "Олександрія" була пам’ятником таємному шлюбу Григорія Потьомкіна та Катерини II. Пізніше родина Браницьких прибрала елементи, що нагадували про це, аби не дратувати імператорську владу.

фото: Колаж Еспресо: Біла Церква

Костел Святого Іоанна Хрестителя та Велика кальвіністська церква в Цегледі

Велика кальвіністська церква в угорському Цегледі будувалася понад 25 років за проєктом архітектора Йожефа Хільда. У її архітектурі легко впізнати риси неокласицизму, які перегукуються з білоцерківським костелом Святого Іоанна Хрестителя.

Після пожежі 1936 року купол угорської церкви обвалився, однак споруду відновили, дещо змінивши її вигляд.

Обидві будівлі мають ще одну спільну рису — великі концертні зали.

Білоцерківський костел, який звели для Ксаверія Францішека Браницького, пережив радянську антирелігійну кампанію, втрату історичного органа та подальшу реставрацію. Сьогодні він є одним із головних культурних осередків міста.

фото: Колаж Еспресо: Біла Церква

Преображенський собор та Чісвік-хаус у Лондоні

Чісвік-хаус — літній палац, збудований у 1720-х роках у стилі палладіанського класицизму за проєктом Річарда Бойла та Вільяма Кента. Його автори надихалися знаменитою італійською віллою Альмеріко-Капра, однак створили власне архітектурне бачення.

Історик звертає увагу, що Браницькі також були прихильниками масонського руху, тому певні архітектурні рішення можуть перегукуватися між цими спорудами.

Попри поширену думку, Преображенський собор у Білій Церкві не є копією одеського храму — їх об’єднують лише характерні риси неокласицизму.

фото: Колаж Еспресо: Біла Церква

Будинок дворянського зібрання та колоніальна вілла в Ірландії

Колоніальну віллу у графстві Вексфорд побудували на початку XIX століття за мотивами американської південної архітектури з елементами класицизму.

Концептуально вона нагадувала Будинок дворянського зібрання, який звели у Білій Церкві у 1830 році.

На жаль, історичну споруду знищила пожежа у 2003 році. До цього вона роками залишалася без належної уваги та охорони.

Сьогодні на її місці будують нову будівлю, яка лише частково повторює історичний вигляд попередниці.

фото: Колаж Еспресо: Біла Церква

Зимовий палац та миза Арукюла в Естонії

Естонську мизу Арукюла звели у 1780-х роках у стилі класицизму.

На відміну від дерев’яного Зимового палацу в Білій Церкві, естонський маєток побудували з вапняку. Після реконструкції у 1820-х роках він набув сучасного вигляду.

У ХХ столітті, як і білоцерківський палац, миза стала музичною школою.

Водночас сьогодні Зимовий палац може втратити статус мистецького осередку для дітей через судовий спір між органами державної та місцевої влади.

фото: Колаж Еспресо: Біла Церква

Танцювальний павільйон та музей Пржевальського у Киргизстані

Музей Пржевальського в Караколі звели у 1957 році. Він є яскравим прикладом радянського неокласицизму.

На думку історика, архітектор Шпрунт міг надихатися саме такими зразками, коли проєктував Танцювальний павільйон у парку "Олександрія".

Білоцерківську споруду фактично відбудували заново у 2010-х роках. Сьогодні вона входить до числа небагатьох пам’яток парку, які вдалося повністю відновити.

фото: Колаж Еспресо: Біла Церква

Архітектура Білої Церкви — це не ізольована історія окремого міста, а частина європейської архітектурної традиції. Подібність із відомими спорудами Чехії, Великої Британії, Угорщини, Ірландії, Естонії та інших країн свідчить про спільні мистецькі тенденції своєї епохи та культурні зв’язки, які формували вигляд міста протягом століть.