Сніг зійшов разом з асфальтом, відкривши цікаві артефакти міста

Про це повідомляє Еспресо: Біла Церква.

У той час бруківка слугувала не лише для зручності пересування. 

"В кінці 19 століття брукування стало ознакою цивілізації міста. Воно підкреслювало економічний статус і заможність містян", - розповіла гідеса Наталія Корпачова.

фото: колаж Еспресо: Біла Церква

У великих містах, зокрема в столиці, використовували тесану гранітну шашку. У провінційних містах, таких як Біла Церква, частіше обирали дикий камінь. Через високу вартість брукували лише найважливіші місця: центральні вулиці, торгові площі, території біля соборів, державних установ і поштових трактів.

фото: колаж Еспресо: Біла Церква

Вартість робіт залишалася значною. Один сажень бруківки з дикого каменю коштував від 3 до 6 рублів, ще 3-5 рублів брали майстри за укладання. Тож навіть невелика ділянка перед крамницею обходилася у 10-15 рублів. Для порівняння, корову тоді можна було придбати за 5 рублів.

Міська влада вкладала значні кошти у благоустрій. У 1893 році на брукування базарної площі Білої Церкви спрямували 25 тис. карбованців із місцевих податків. Це свідчить про важливість якісних доріг для розвитку торгівлі та міського життя.

фото: колаж Еспресо: Біла Церква

Сьогодні відкрита бруківка нагадує про історичні шари міста та дає змогу побачити, якими були його вулиці понад століття тому.

• Від обстеження до суду: який шлях чекає на занедбану нерухомість без власника