"Шевченківський сад. Родові дерева Моринців і Кирилівки": у краєзнавчому музеї презентували документальну книгу про Тараса Шевченка

Про це повідомляє Еспресо: Біла Церква.

Над книгою працювали близько трьох років, однак автори почали збирати матеріали ще задовго до роботи над рукописом.

"Шевченківський сад. Родові дерева Моринців і Кирилівки" – це документальна книга, що базується на архівних матеріалах. У ній міститься щонайменше 50 наукових відкриттів, які стосуються родоводу Тараса Шевченка. Видання містить величезну кількість документів, копії яких подані у тексті, а також QR-коди, за якими можна завантажити оригінали та переглянути інші архівні справи. Також є розшифровки документів, а кожен факт, описаний у книзі, підтверджений документально.

"Насправді кожна книга про Тараса Шевченка є унікальною по-своєму. Ця ж вирізняється тим, що містить усі документи генеалогічного характеру, які стосуються Тараса Григоровича, його родичів по батьківській і материнській лініях, а також людей з його найближчого оточення – тих, з ким він жив в один час, хто його навчав, хто брав із нього приклад, і з кого він сам брав приклад. Тут описані його рідня, друзі, знайомі, свати та багато інших людей, пов’язаних із його родоводом. Це виключно документальна книга, що базується лише на архівних матеріалах – у ній немає лірики, легенд чи переказів, а лише документальні факти", – розповів письменник Євген Букет.

Фото: Еспресо: Біла Церква

За його словами, Тарас Шевченко довгий час піддавався політичній цензурі, через що його намагалися змалювати як убогого кріпака, який не мав статків і якого викупили з кріпацтва за великі гроші.

"Насправді Шевченко був набагато ближчим до своїх сучасників, ніж це здавалося раніше. Наприклад, маловідомий факт: у родині його діда Івана були слуги. Попри статус кріпаків, родина могла собі дозволити найманих працівників, які працювали на їхньому господарстві. Це важливий нюанс, який демонструє реальний рівень статків родини", – пояснив Євген Букет.

Фото: Еспресо: Біла Церква

Окрім роду Кобзаря, у книзі також детально описаний родовід Кошиців.

"Цього року ми відзначаємо 150-річчя від дня народження Олександра Кошиця – видатного українського диригента, завдяки якому "Щедрик" став відомим у всьому світі.У нашій книзі вперше всі представники роду Кошиців об’єднані в єдине генеалогічне дерево, де зазначено ступінь спорідненості між ними", – підсумував історик.

Співавтор книги Євген Матвієнко також наголосив, що "Шевченківський сад. Родові дерева Моринців і Кирилівки" – це наймасштабніше дослідження родоводу Тараса Шевченка на сьогодні.

"Наша книга базується виключно на архівних документах із Київського та Черкаського архівів. Вперше оприлюднено 50 унікальних документів, які раніше не були відомі", – зазначив він.

Фото: Еспресо: Біла Церква

Також чоловік розповів, що їхній авторський тандем є унікальним: Євген Букет – письменник, дослідник і генеалог, а Олексій Дєдуш – кандидат історичних наук.

"І найцікавіше: Євген Букет – мій родич у сьомому поколінні. Наші предки жили на межі XVIII–XIX століть: він походить від сина нашого предка Сидора, а я – від Матвія. Олексій Дєдуш, своєю чергою, є родичем у сьомому поколінні моєї дружини, тобто мої діти об’єднують авторів цієї книги", – пояснив Євген Матвієнко.

Натомість Олексій Дєдуш розповів, що почав працювати над книгою у 2021 році після повідомлення від Євгена Матвієнка, який зацікавився дослідженнями історика.

Фото: Еспресо: Біла Церква

"Я взяв участь у спростуванні кількох міфів про рід Шевченка, а також знайшов цікаві нові факти. Це справді унікальне видання, яке суттєво доповнить корпус шевченкознавчих досліджень. Для мене особливо приємно, що презентація відбувається саме у стінах Білоцерківського краєзнавчого музею", – зазначив історик.

Фото: Еспресо: Біла Церква

Також він зауважив, що у книзі зібрано багато маловідомих фактів про Тараса Шевченка, зокрема про інцидент на похоронах його прабабусі.

"Настоятель, який проводив службу, часто конфліктував із парафіянами, на нього надходили численні скарги. В одній зі справ я натрапив на згадку про цей випадок, а також на збережений жмут волосся. Досліджуючи деталі, я встановив, що справа стосувалася саме прабабусі Тараса Шевченка", – поділився Олексій Дєдуш.

• Вулиці, парки та пам’ятки: що поєднує Кобзаря з Білою Церквою?