Масниця 2026: традиції, обряди та страви перед Великим постом

Про це повідомляє Департамент культури та туризму КОДА.

На Київщині побутувала назва Колодій. Вона пов’язана з обрядом "колодки", який мав громадське значення. У перший понеділок заміжні жінки збиралися разом і символічно "народжували" Колодія: сповивали невелике полінце, частувалися та жартували. Того ж дня парубкові чи дівчині, які не одружилися, могли прив’язати колодку. Відкуплялися гостинцями або грішми. Так громада в жартівливій формі нагадувала про шлюб і родину.

У містах частіше вживали назву Масляна. В етнографічних джерелах зафіксували всі ці варіанти. На Бойківщині та в Галичині казали Сиропуст або Пущення, на Гуцульщині - Кривий тиждень. Назви підкреслюють період, коли м’ясо вже не їли, але молочні продукти ще залишалися в раціоні.

Протягом тижня готували ситні страви без м’яса:

• варили вареники з сиром, подавали їх із маслом або сметаною;
• смажили сирники, оладки, гречаники;
• готували галушки й локшину на молоці, молочні каші;
• пекли сирні баби, вергуни та тонкі млинці з сиром, запечені під сметаною;
• варили грибну юшку;
• подавали солону рибу, яєшню, кисіль та узвар. 

Важливою частиною свята були гостювання. Люди відвідували родичів, приймали гостей, мирилися перед постом і вшановували пам’ять предків. Після спільної трапези співали та жартували. 

• "Мистецтво в такий нелегкий час рятує нас від депресії": у місті відкрили виставку "Закохані у життя"