"Жінка на війні — це не дивина": військовослужбовиця про фронт, материнство і боротьбу за форму

Військовослужбовиця ЗСУ Анастасія Блищик розповіла в інтерв’ю журналістці Еспресо: Біла Церква, як змінювалося ставлення до жінок у війську, з якими труднощами довелося зіткнутися та чому вона б знову обрала службу.

За словами військової, навіть у найскладніших умовах жінки на фронті намагалися зберігати свою жіночність.

В Ізюмі у 2022 році, коли не було ні світла, ні води, її посестра гріла воду на газовому пальнику, вкладала волосся і фарбувала губи. Саме тоді стало зрозуміло: жіночність — це не про комфорт, а про внутрішній стан.

"Це підіймає настрій. У будь-яких реаліях можна підлаштуватися", — каже жінка.

Миття голови з відра, нагрітого на буржуйці, вода з криниці чи річки, допомога побратимів — фронтова реальність, у якій залишалося місце для простих жіночих ритуалів.

На початку служби жінки отримували чоловічу форму. Кітелі були завеликі, штани — або надто широкі, або закороткі. Перший "піксель" військовослужбовиці також був чоловічим.

Згодом завдяки діяльності громадських ініціатив, зокрема Arm Women Now, у війську почала з’являтися жіноча форма. У 2022 році вона отримала комплект на тестування, а масовіше забезпечення літніми польовими комплектами почалося лише з 2024 року.

фото: фейсбук-сторінка Arm Women Now
Втім, із зимовими комплектами досі залишаються проблеми. Часто допомагають саме волонтерські організації.

Окрема тема — бронежилети. Стандартні важили понад 12 кг і не враховували анатомічних особливостей. Анатомічний бронежилет, який повторює форму жіночого тіла, військова отримала також завдяки волонтерам.

"Коли я його вдягла — це було щастя", — згадує вона.

Ставлення у війську: від подиву — до рівності

До 2018 року в Україні для жінок навіть не було передбачено частини бойових посад. Після змін у законодавстві перелік розширили, і сьогодні жінки служать на рівні з чоловіками у підрозділах Збройні сили України.

Якщо раніше присутність жінки в армії викликала подив, то тепер це — звична реальність. Випадки сексизму траплялися, однак, за словами військової, часто це було радше "по-батьківськи" — з жалем, що молоді жінки змушені воювати замість жити мирним життям.

"Усе залежить від людини, а не від статі", — переконана жінка.

Вагітність на фронті — особистий вибір

Під час служби вона завагітніла і продовжувала виконувати обов’язки до шостого місяця.

Жінка наголошує: це був її свідомий вибір. Закон дозволяє звільнитися одразу після встановлення вагітності, але вона вирішила служити стільки, скільки дозволяли сили. Нині вона проходить етап звільнення, а її сину вже п’ять місяців.

"Я ні про що не шкодую. Це величезна частина мого життя", — говорить військовослужбовиця.

Що радить жінкам, які хочуть до війська:

• обрати конкретний підрозділ і посаду;
• морально підготуватися;
• підтягнути фізичну форму;
• заздалегідь зібрати необхідні речі.

"Армія змінюється. І жінки в ній — це вже не виняток, а частина системи", — підсумовує Анастісія.

Попри складнощі із забезпеченням, довгі строки служби та адаптацію після фронту, вона впевнена: якби довелося повернути час назад — пішла б знову.

• Чотири роки повномасштабної війни: як 72-га бригада зустріла ворога на підступах до Києва