Чотири роки повномасштабної війни: як 72-га бригада зустріла ворога на підступах до Києва

Про це повідомляє Еспресо: Біла Церква.

Для більшості українців це стало шоком і початком повномасштабного вторгнення. Втім, для бійців 72-гої окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців це не було несподіванкою — вони чекали на ворога й готувалися дати відсіч.

Саме військові 72-ї бригади одними з перших стали на захист Київщини. Підрозділи зайняли рубежі в Броварському районі — зокрема в районі сіл Гоголів та Русанів — і зустріли російські колони, що рухалися Броварською трасою.

"По Броварській трасі ми колони зустрічали, палили техніку. Страшно, важко — але що робити?", — пригадує боєць Григорій Кобятко.

24 лютого його прикомандирували до першого батальйону. Разом із побратимами він облаштовував інженерні загородження — як вибухові, так і невибухові — та допомагав піхоті стримувати наступ противника. За словами бійців, перші дні були відносно спокійними, однак згодом почалася масована навала.

Спершу російські війська здійснювали механізовані штурми, але після втрат змінили тактику — почали діяти піхотними групами за підтримки бронетехніки, артилерії та авіації.

"Вони думали, що не буде такого супротиву і пройдуть легко. Спочатку йшли відкрито технікою, потім — обережніше, з артилерією й авіацією. А згодом застосували все одночасно й великими групами піхоти", — розповідає військовий Леонід.

Окупанти намагалися форсувати річку Трубіж, атакували з бойових машин піхоти, однак українські позиції були добре укріплені. Інженерні загородження та злагоджена робота підрозділів зупинили ворога.

Бійці пригадують, що в перші дні повномасштабної війни було складно усвідомити масштаб подій і зрозуміти, що буде далі. Та саме патріотизм, хоробрість і підтримка один одного допомогли вистояти й зрештою вибити окупантів із Київщини.

Григорій, який також обороняв цей напрямок, каже, що тоді українським військовим вистачало всього — і людей, і техніки, і боєприпасів.

Важливою була й підтримка місцевих жителів та бійців територіальної оборони, які допомагали військовим у перші найважчі тижні вторгнення.

Військові нагадують, що війна для України почалася не у 2022-му, а ще у 2014 році — з перших боїв на сході країни. Формат АТО та ООС згодом переріс у найбільшу війну в Європі з часів Другої світової.

"Тоді війна була більш позиційна. А зараз — це постійні штурми, дрони, масовані обстріли. Технології змінили все", — говорить Григорій.

За його словами, якщо раніше безпілотники виконували переважно розвідувальні функції, то нині FPV-дрони відіграють одну з ключових ролей на полі бою. Війна стала іншою — більш технологічною та ще більш жорстокою.

Попри це, військові переконані: Київ вистояв би за будь-яких обставин.

З того ранку, який змінив життя мільйонів українців, минуло чотири роки. Повномасштабна війна триває, однак завдяки Збройним силам України та згуртованості суспільства планам росії знищити українську державність не судилося здійснитися.

Україна продовжує боротьбу — заради тих, хто віддав своє життя, і заради майбутнього, яке обов’язково буде вільним. 

• Трофейна зброя, боєприпаси та вибухівка: на Київщині ліквідували канал збуту зброї