Справа про побиття 12-річної дівчинки: на якому етапі слідство

Журналісти Еспресо: Біла Церква поспілкувалися з адвокаткою потерпілої дівчинки Анною Калинчук.

- Минув понад тиждень після суспільного розголосу щодо побиття 12-річної дівчинки. На якій стадії нині перебуває справа? Що змінилося? За якими кримінальними справами проходять учасники?

– Справа досі перебуває на стадії розслідування, як і мало б бути, оскільки правоохоронці ще не вичерпали всіх заходів щодо збору доказів і підтвердження конкретних обставин для передачі справи до суду. Тобто розслідування триває: проводяться експертизи, слідчі дії, такі як допити, отримання різного роду характеристик на всіх учасників, аналіз відеозаписів. На сьогоднішній момент розслідування відбувається так, як і повинно. На мою оцінку, правоохоронці докладають справді багато зусиль, щоб справа якомога швидше рухалася. Тобто розслідування з їхнього боку ведеться інтенсивно, без бездіяльності чи затягування процесу, яких я наразі не бачу.

 – Пані Анно, чому справу передали з Білої Церкви до Києва? Чи, на вашу думку, є необхідність у додаткових заходах для забезпечення справедливого розслідування?

– Наразі справу не забрали з Білої Церкви. У кримінальному процесі є поняття спільної слідчої групи. Оскільки Біла Церква територіально належить до Київської області, справа перебуває під наглядом Головного управління поліції Київської області. Область має право витребувати матеріали на вивчення та переглядати ефективність роботи поліції Білої Церкви, зокрема перевіряти, чи розслідування ведеться належним чином.

У засобах масової інформації з’явилися відомості, які наразі перевіряються, про можливий тиск на білоцерківських правоохоронців, що могло б вплинути на об’єктивність розслідування. З цієї причини керівник слідчого управління поліції Київської області взяв справу під свій контроль.

Ймовірно, справа перейде під опіку Головного управління Національної поліції в Київській області, щоб мінімізувати будь-які сумніви щодо об’єктивності слідства та виключити навіть потенційний адміністративний вплив. Наразі немає підтвердження, що такий вплив здійснювався, але для запобігання будь-яким ризикам передача справи на вищий рівень виглядає доцільною.

 – Пані Анно, родичі розповідали, що поліціянти не відразу прийняли заяву. Також йдеться про відповідне розслідування щодо цього факту. Чи правда це?

–  Так, правда, що розслідування не було розпочато відразу в такій інтенсивній фазі, яка має місце зараз. Це питання перевіряється на предмет відповідності професійної кваліфікації, але воно стосується дисциплінарної, а не кримінальної відповідальності правоохоронців. Насправді ця затримка в часі не була надто тривалою — це було всього п’ять днів. Справа в тому, що на момент звернення потерпілої та її батьків до поліції правоохоронці ще не бачили відео і, ймовірно, не оцінили масштабу проблеми.

 – Слухайте, а чи знаєте ви, звідки взагалі взялося відео в соцмережах? Тому що достеменно ніхто не знає, як воно потрапило в пабліки та групи, які почали його поширювати. Тобто це учасники, ті, хто били, чи хто це зробив взагалі? Чи відомо вам щось про це зараз?

– Я не можу наразі відповісти на це питання, тому що це таємниця досудового розслідування. Сам факт поширення цього відео також є злочином, оскільки відеозапис пропагує насильство та засвідчує жорстокість і приниження гідності людини. Встановлення, хто саме поширив це відео та хто був причетний до його розповсюдження, є предметом з'ясування в рамках розслідування. Тому я не можу вам відповісти на це запитання, оскільки закон покладає на мене обов'язок не розголошувати такі відомості.

Читайте також: Білоцерківські підлітки жорстоко побили школярку та вимагали вибачення: подробиці від родички постраждалої.

 – Поясніть глядачам, чому на лаві підсудних лише один хлопець, хоча били та знущались ще дев'ять підлітків?

– Це, мабуть, найскладніше питання для розуміння суспільством, тому що ми стикаємось з тим, що ми хочемо справедливого покарання, але при цьому маємо процесуальні законодавчі вимоги. В Україні кримінальна відповідальність настає з 16 років. Серед учасників подій, яких ми бачимо на відео, усі діти є неповнолітніми, окрім однієї особи, яка досягла віку кримінальної відповідальності — 16 років. Тому на лаві підсудних лише одна особа. Однак це не означає, що до інших учасників не будуть застосовані заходи реагування. Це не буде кримінальна відповідальність, їх не будуть судити, але оцінку їхнім діям як суспільно небезпечним правоохоронці обов’язково нададуть.

 – А що ж їм може загрожувати? Тобто це штрафи якісь, можливо, виправні роботи, якщо такі існують для підлітків, чи можливо цю відповідальність перекладуть на батьків, які не проконтролювали те, що зробили їхні діти?

– Відповідальність батьків — це окрема історія, вона не поглинається відповідальністю самих дітей. Треба розуміти, що кримінальна відповідальність є особистою. Якщо, наприклад, будь-яка дитина вб’є когось, за це відповідати батьки не можуть — це особистий підхід. У випадку кримінальної відповідальності та суспільно небезпечних діянь, відповідальність несе виключно дитина. Щодо батьків, їхня відповідальність полягає в неналежному вихованні або невиконанні своїх батьківських обов'язків, що могло призвести до агресії і жорстокості у дітей.

 – А що ж їм за це загрожує? Тобто це буде штраф чи що це таке, тому що люди не можуть зрозуміти і кажуть, що все-таки це в першу чергу вина батьків?

– Люди різне говорять, але ми маємо опиратися на закон, тому що, попри суспільну оцінку, всі ці дії оцінюються в межах правового поля. Як представниця потерпілої, я має на меті, щоб притягнули до відповідальності всіх, хто причетний до цього. Щодо батьків, то це питання адміністративної відповідальності, і тут застосовується такий вид покарання, як штраф. Щодо дітей, які є неповнолітніми і яких не можна притягнути до кримінальної відповідальності, застосовуються заходи примусового виховного характеру. Ці заходи застосовує суд, але наразі говорити про те, що вони вже будуть застосовані, передчасно, оскільки має пройти розслідування, і прокуратура визначить, який саме захід примусового виховання слід застосувати до цих дітей. Вони можуть звернутися до суду з таким проханням. Позиція поліції, я гадаю, тотожна тій, яку я зараз висловлюю. З того, що я бачу на офіційних заявах і брифінгах правоохоронців, план є таким: до тих, кого не можна притягнути до кримінальної відповідальності, застосують примусові заходи, що відповідає закону.

 –   Чи відповідає дійсності інформація про нібито виїзд кривників за кордон або покривання їхніх дій? І взагалі, чи належать батьки цих кривників до посадовців, поліціянтів чи тих людей, які можуть вплинути на слідство?

– Батьки не належать до поліціантів. Перевірка вже відбулася, і не було встановлено жодних обставин, які б це підтверджували. Так само немає жодних відомостей про перетин державного кордону. Особа, яку ми бачили на лаві підсудних, перебуває в СІЗО і не може виїхати за кордон. Я не знаю, звідки з’явилася така інформація в соцмережах. Станом на сьогодні ніхто не перебуває в розшуку, ніхто не перетнув державний кордон. А як це розвиватиметься далі, на жаль, передбачити неможливо.

 – А чи відомо вам достеменно вже про мотиви, які спонукали підлітків до такого жорстокого вчинку? Чи це також інформація, яку ви не можете поки розголошувати?

– Так, це інформація, яку я не можу розголошувати, оскільки мотив є складовою того, що повинно дослідити розслідування. Мотив наразі не визначено, і відбулися лише первинні допити учасників. Вони пояснюють свої дії по-різному. Розголошувати це я не можу, оскільки це є таємницею досудового розслідування. Мотив дій досить широкий і вар'юється від особистої неприязні, конфлікту, нез'ясованих між підлітками питань до різного роду пліток, які ширилися на теренах Білої Церкви.

 – А про наркотики? Чи можете ви підтвердити або спростувати вже інформацію, оскільки на той момент поліцейські говорили, що вони перевіряють цю версію. Чи перевірена вона вже? І ось там також говорили про нібито те, що Ярослава, дівчинка, яку побили, нібито напередодні чи за декілька днів до цього конфлікту комусь із тих дітей, які її били, підпалила двері чи кинула якусь петарду під двері. Це відповідає дійсності?  

– Ось всі ці речі якраз перевіряються: і з приводу наркотиків, і з приводу петард. Все це є складником мотивації, тому перевіряється кожен із цих моментів.

 – Також цікаво, чому ваша компанія вирішила вести саме цю справу? Знаємо, що ви адвокатуєте справи по Катерині Гандзюк та інших резонансних справах. Але чому саме ця справа? Тобто ви запропонували чи батьки звернулися до вас?

– Чому ця справа? Тому що засновником компанії є Масінаєм, який є діючим військовослужбовцем. В минулому він був адвокатом, активно здійснював адвокатську діяльність, але зараз ця діяльність призупинена через його службу в армії. Батько та рідний брат Ярослави також є військовослужбовцями. Окрім загальнолюдського та емпатичного аспекту, мені здається, що це відео, коли воно поширилося в соцмережах і ЗМІ, не залишило байдужим нікого. І як на мене, це дуже гарний показник того, що ми, як суспільство, здатні реагувати на несправедливість і протягнути руку допомоги ближньому, особливо коли йдеться про дітей. Для українців питання дітей завжди дуже вразливе, і цьому є безліч підтверджень. Окрім того, що я як людина співчуваю потерпілій особі і прагну її захистити, я маю можливість це зробити. Також ми вирішили підтримати родину військовослужбовців, оскільки зараз батько Ярослави не може її захистити. Тому компанія вирішила надати правову допомогу пробоно і підтримати родину з правової сторони, щоб справа не "померла" в поліції і не була зам’ята. Це також жест підтримки для сімей військовослужбовців, які зараз не можуть бути поряд з дитиною. Саме тому ми вирішили взятися за цю справу.

 – Анно, а скажіть, повертаючись до справи: де її слухатимуть – все ж таки у Білоцерківському суді продовжуватимуть чи можливо у якому-небудь столичному? І це ж стосується і прокурорів – це будуть білоцерківські чи столичні?

– Справу буде передано на розгляд суду за місцем вчинення злочину, тобто слухатиметься вона в Білоцерківському суді. Що стосується прокурорів, то хто саме буде підтримувати обвинувачення в суді, залежить від того, хто залишиться органом розслідування. Якщо справу передадуть до головного управління Національної поліції Київської області, то обвинувачення підтримуватиме обласна прокуратура. Проте закон дозволяє генеральному прокурору змінити орган розслідування, і навіть офіс Генерального прокурора може долучитися до справи. Тому не виключено, що в майбутньому представник офісу Генерального прокурора буде підтримувати державне обвинувачення в суді.

 – А з вашого досвіду, Анно, чим закінчуються такі справи про побиття підлітків? Після цього випадку подібні ситуації вже почали виникати в соцмережах, і в Києві, і в інших містах. Вони почали виходити на поверхню. Але чим зазвичай закінчуються ці справи? Поговорити чи написати пости — це одне, але чи буде дійсно доведено це до кінця? І чи покарання, яке виносять, є обґрунтованим?

– Кожна справа дуже індивідуальна, і обставини повинні підтверджуватися доказами. Справу розглядає суд, який оцінює ці докази і визначає, наскільки звинувачення є обґрунтованим, наскільки кожна дія була суспільно небезпечною, наскільки особа чи дитина, яка вчинила правопорушення, усвідомлює свої вчинки і прагне мінімізувати наслідки. Все це впливає на оцінку судом і, як наслідок, призначення покарання. Кожна стаття Кримінального кодексу має певний проміжок мінімального та максимального покарання, і в межах цього суд призначає відповідне покарання. Але якщо йдеться про неповнолітніх, то існують особливі правила: максимальне покарання до підлітків не може бути застосоване відповідно до закону. Конкретні обставини дозволяють судді визначити, яке покарання буде достатнім. Це може бути й умовний термін.

Завдання кримінальної юстиції не лише покарати людину, а й виконати певну превентивну функцію, щоб цей підліток в майбутньому не вчиняв злочинів. Тому сказати, чим закінчиться ця справа, я не можу, оскільки ще зарано, адже навіть немає остаточної правової кваліфікації. Що саме прокурор передасть до суду: вимагання, катування, катування групою осіб чи побої — поки що невідомо, оскільки триває розслідування. Це й має бути так. Коли будуть зібрані докази, тоді відбудеться остаточна правова кваліфікація, і це визначатиме можливий розмір та вид покарання.

 –Чи плануєте ви ініціювати позов щодо відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої Ярославі та її родині?

– Однозначно.

– На якій стадії подається цей позов ?

– Його можна подати і під час розслідування, і вже під час розгляду справи в суді, зокрема на першому підготовчому засіданні.

– Чи знаєте ви вже про яку суму хочете просити ?

– Ні, наразі є ще ряд заходів, які потрібно зробити в межах розслідування, зокрема провести експертизу розміру моральної шкоди. Експерт має оцінити, яку саме травму нанесли ці події потерпілій, яку я захищаю. І в залежності від характеру цієї моральної шкоди, експерт визначає розмір цієї шкоди. Потерпілий не обмежений цією сумою, вона може просити й менше, й більше. Але це наразі питання вторинне, бо сім’я потерпілої займає таку позицію, що до цього питання ми перейдемо після активної фази розслідування. Мається на увазі саме стосовно розміру компенсації моральної шкоди. 

• Нагадаємо, що 11 січня до поліції надійшло повідомлення від матері, що її 12-річну дитину побила група підлітків і знімала все на відео. Інцидент стався під час зимових канікул між учнями різних навчальних закладів. 
• Також відомо, що 16-річному юнаку, який фігурує серед інших учасників побиття неповнолітньої, за фактом катування та вимагання у неї коштів загрожує до 12 років ув'язнення.