Вчитель – це не тільки педагог, а першочергово Людина

Отже, вчитель – це той, хто і навчає, і виховує. Роль педагога на цьому, звичайно, не завершується, тому що він також є і психологом, і медіатором, і медійником, і юристом, і артистом. Це людина, яка виконує безліч роботи на своїй посаді.

Варто розуміти, що всі професії походять від учительства: у якій би сфері людина не працювала, спочатку її цього навчали. Роль освітянина в одному абзаці описати важко. Підсумовуючи, можу сказати, що учитель – це людина, яка навчає, виховує, здатна підтримати, зрозуміти і надихнути.

В умовах воєнного стану це ще й людина, яка допоможе дитині не втратити себе, не загубитися, не розпорошити своїх сил, знань, здібностей у вирі таких негативних подій. 

Вплив технологій на методи викладання 

З розвитком технологій змінилися підходи до викладання. Коли в тебе є нові можливості, які ти можеш використати для підготовки до уроку, його проведення, урізноманітнення, обов'язково треба цим скористатися.

І штучний інтелект, і інші інформаційні технології, які з'являються, нікого з учителів не лякають. Ми всі схвально до цього ставимося, бо розуміємо: те, що використовують діти, педагоги мають знати і за можливості використовувати. Зрозуміло, що це не замінить учительського слова на уроці, пояснення, письмової роботи, прочитання тексту, але допоможе зробити заняття яскравішими і цікавішими. Звичайно, учитель уже не може проводити кожен урок лише з використанням підручника, дошки і крейди. Скажу про себе: усі інформаційні технології, що з'являються, я досить швидко намагаюся опанувати. Розумію, якщо це використовують діти, я маю спробувати застосувати і сама. Інша справа в тому, що воно може бути некорисним, а інколи навіть де в чому шкідливим, тоді це, безперечно, використовуватися не буде.

Ставлення учнів до вчителів

По-перше, ставлення до вчителя залежить від того, як сам педагог себе зарекомендував. От якщо вчитель окреслив, що з ним можна робити, чого краще не робити, що він сприймає, чого він не розуміє, що для нього цінно, а що неприйнятно, то тоді і співпраця з учнями буде більш ефективною, дружелюбною, вдалою, а спілкування позбавлене конфліктності.

По-друге, яким би прекрасним фахівцем не був педагог, як би він цікаво не викладав предмет, будуть знаходитися діти в класі, які дозволятимуть собі негативно відгукуватися про вчителя, зривати урок, і такі ситуації вже не будуть залежати від особистості вчителя. Корінь такого ставлення –  виховання. Якщо в сім'ї заведено обговорювати при дитині або з дитиною вчителя, то ні про яку повагу, толерантне ставлення ми говорити не можемо.

Глобальна проблема - це ставлення суспільства і держави до професії вчителя

Ми щороку маємо одну проблему: не вистачає вчителів в освітніх закладах. Молодь у школу не йде. Чому? Бо занепадає престижність професії. 

Найперше, що впливає на це, - оплата праці, яка є занадто низькою для тієї кількості роботи, яку ми виконуємо. І найбільше мене, як вчителя, ображає, коли в соціальних мережах розкручують теми підняття учительських зарплат, а цього збільшення немає, а натомість відбувається лише скорочення виплат. Коли дивлюся на коментарі людей, на зразок "за що їм платити", "пів дня лише працюють", "яку це вони роботу виконують", то я точно знаю, що ці люди ніколи не куштували вчительського хліба. 

Я розумію, що коментар залишається коментарем. Але діти, які живуть у сім'ї цього коментатора, прийдуть на урок – і можна уявити, як вони поводитимуться з вчителем. Тому, на жаль, допоки не зміниться ставлення суспільства і держави до цієї професії, допоки заново не зрозуміють, що вчителі важливі, доти змін на краще очікувати не варто. 

Що б я змінила? Це одне і суттєве - заробітна плата. У кожного освітянина має бути достойна оплата його праці.

Найцінніші моменти вчительства

У попередньому розділі були описані негативні нюанси роботи вчителя, але є безліч позитивних моментів, які затьмарюють їх. 

Вдячність від учнів - це те, що окрилює педагога. Коли діти виходять з уроку і кажуть “дякую”, хвалять твою роботу, помічають, як ти викладаєшся, цінують усі твої розробки, ти, дійсно, відчуваєш себе на своєму місці 

Час з учнями поза уроком - це дуже цінний момент. Якщо діти прибігають на перервах, після уроків, щоб розповісти новини, поцікавитися справами вчителя, значить, для них ти вже більше, ніж педагог. Увага випускників - це фактор, який показує: все, що вчитель вкладав у них, не пройшло повз, не зникло. Коли випускники приходять до тебе, пишуть, знімають “кружечки”, запрошують на зустрічі, ти неодмінно віриш у себе як у вчителя.

Педагоги ніколи не старіють душею, тому що діти ніколи цього не дозволять. І які б інколи не траплялися непорозуміння, робота з дітьми - це джерело морального задоволення, щастя, молодості і душевного тепла.

Джерело.

Про авторку: Ірина Большакова, вчителька української мови та літератури Білоцерківського академічного ліцею "Колегіум"

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.