Традиції писанкарства не пережили двох Голодоморів: історія втрати і відновлення

Чи є у Білоцерківщини власна писанка

Попри поширене уявлення, окремого явища "білоцерківська писанка" фактично не існує.

Зразки, на які орієнтуються сьогодні, походять переважно з альбому Кульжинського. У ньому слабко представлена Васильківщина, натомість добре описана Сквирщина.

Саме тому писанки, які нині створюють у цьому регіоні, — це поєднання сквирських мотивів, елементів Черкащини та загалом традицій Наддніпрянщини.

Які символи найчастіше використовують

Для Київщини характерні ті ж мотиви, що й для всієї Наддніпрянщини. Серед них:

• солярні знаки (символи сонця);
• хрест — як давній знак сторін світу;
• восьмикінечна "ружа" — один із ключових орнаментів;
• розкрита квітка;
• інколи — дерево життя (але рідше, ніж в інших регіонах).

фото: колаж Еспресо: Біла Церква

Натомість зооморфні мотиви тут майже не використовують — вони більше притаманні західній Україні. Загалом для регіону характерне поєднання квіткових орнаментів і солярної символіки.

Писанка як оберіг: що означають символи

Історично писанка ніколи не була просто прикрасою. Вона виконувала функцію оберега. Це підтверджують і археологічні знахідки: давні писанки робили навіть із кераміки та носили із собою як захист. Майже кожен елемент має захисне значення:

• солярні знаки — захист і життєва енергія;
• спіралі — відведення біди;
• сварга — рух, циклічність і відновлення;
• хрест — захист простору людини;
• "сорокаклинка" — орнамент із 48 трикутників, де кожен виконує захисну функцію.

фото: колаж Еспресо: Біла Церква

Фактично вся писанка — це система символів, спрямованих на захист.

Як війна вплинула на писанкарство

Сучасні події вплинули на традицію, але не зруйнували її, а навпаки, додали нових сенсів. Сьогодні у писанках з’являються:

• державна символіка, зокрема тризуб
• жовто-блакитні поєднання

Останні особливо складні у виконанні через технологію фарбування, але залишаються популярними. Водночас писанка стала більш особистою практикою: люди обирають кольори й символи інтуїтивно — під свій стан і потреби.

Коли і як писали писанки

На Київщині традиційно писанки починали створювати з перших днів Великого посту і продовжували аж до Трійці. Це був тривалий період, протягом якого можна було створювати так звані "писанки бажання" — обереги для себе чи близьких.

Окремо існували "провідні писанки", які писали для предків і залишали на кладовищі.

Чому традиція перервалася

Традиція писанкарства на Київщині була суттєво втрачена у ХХ столітті. Причина стали Голодомори 1933 і 1947 років, які обірвали передачу знань між поколіннями. У результаті зникли складні техніки, писанки спростилися до одного-двох кольорів та втратилися інструменти й майстерність.

Багато знань збереглися лише фрагментарно — у спогадах і етнографічних записах.

Як традиція відроджується сьогодні

Сьогодні писанкарство поступово відновлюється. Цьому сприяють:

• майстер-класи
• школи писанкарства
• передача знань від майстрів

Люди приходять не лише за навичкою, а й за атмосферою і часто повертаються знову. Писанка при цьому має чітку структуру: вона будується як креслення (поділ на 4 або 8 частин), що дозволяє опанувати її навіть новачкам.

Чи важливий настрій

Писанку можна створювати у будь-який час і в будь-якому стані, адже вона може виконувати дві функції:

• як оберіг — коли створюється з наміром;
• як спосіб емоційного очищення.

У другому випадку писанку після завершення треба віддати воді або землі.

Жива традиція

Писанка на Київщині — це не окрема локальна школа, а частина ширшої наддніпрянської культури. Попри втрати, традиція не зникла. Вона змінюється, адаптується і продовжує жити через людей, які щороку знову беруть у руки писачок. І саме в цьому її головна сила.

Про автора: працівниця Білоцерківського краєзнавчого музею Наталія Костенко.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.