Війна за свідомість: як російська пропаганда впливає на українців

Інформаційний фронт став одним із ключових напрямків російсько-української війни. Боротьба триває не лише за території, а й за вплив на суспільну думку, довіру до армії та державних інституцій

Зміст

Про це в інтерв’ю журналістці Еспресо: Біла Церква розповів старший офіцер управління комунікацій КСВ ЗСУ Богдан Мельничук.

За його словами, ворог системно працює над підривом довіри всередині країни та серед міжнародних партнерів.

"Сьогодні війна ведеться не лише за кілометри території, але й за контроль свідомості кожного українця", — зазначив чоловік.

фото: скриншот з відео Еспресо: Біла Церква

Інформаційні операції спрямовані на зменшення підтримки України, формування відчуття виснаження та безпорадності, а також на дискредитацію військового й політичного керівництва.

Швидкість фейків і професійне ІПСО

Серед головних викликів інформаційного поля Богдан Мельничук назвав швидкість поширення дезінформації. За його словами, фейки можуть набирати сотні тисяч переглядів упродовж кількох хвилин після публікації.

Окрему загрозу становлять професійно підготовлені інформаційно-психологічні операції. Російські наративи сегментують під різні аудиторії, активно поширюють через анонімні або проплачені телеграм-канали. Часто ворог використовує теми мобілізації, втрат, корупції та внутрішніх суперечностей.

"Якщо противник не може досягти стратегічних цілей на полі бою, він намагається створити когнітивний прорив у свідомості громадян в тилу", - сказав він.

фото: колаж Еспресо: Біла Церква

Маніпуляції та створення враження хаосу

За словами офіцера, російська пропаганда просуває наративи про нібито внутрішній конфлікт в Україні, хаос у системі управління та недовіру до командування. Окремо використовують маніпуляції цифрами втрат або поширюють непідтверджені "інсайди" без посилань на авторитетні джерела.

Ознаками ворожих вкидів Богдан Мельничук назвав емоційно забарвлені заголовки, відсутність джерел і апеляцію до страху чи обурення.

Вразливі групи та інформаційна гігієна

Найбільш вразливими до впливу дезінформації він вважає людей, які користуються одним джерелом інформації, споживають переважно емоційний контент або перебувають у стані хронічного стресу. Також ризики зростають серед молоді, яка отримує новини у форматі коротких відео без перевірки джерел.

Ключовими факторами захисту він назвав розвиток медіаграмотності та інформаційної гігієни.

фото: телеграм-канал 72 ОМБр

Комунікація як інструмент оборони

Окрему роль Богдан Мельничук відвів українській стратегічній комунікації. За його словами, вона охоплює не лише реагування на фейки, а й системне пояснення процесів, підтримку довіри до командування та рекрутингову роботу.

"Наша відповідь - це системна комунікація, це безпека та збереження єдності між фронтом і тилом», - підкреслив чоловік.

Інформаційний вимір війни залишається постійним елементом протистояння. Українська сторона робить ставку на прозорість, оперативність і збереження суспільної єдності.