Прикрив своїм тілом побратимів: шлях маріупольця Володимира Гребьонкіна

Про це повідомляє Еспресо: Біла Церква.

Війна розділила його сім'ю і роботу. Частина рідних залишилися по той бік, на стороні ворога. І Володимир зробив свій вибір та став на захист України.

"Він служив у нас на полігоні в Великополовецькому. Він там працював електриком... Познайомились ми взагалі на сайті знайомств... Почали спілкуватися, домовились про зустріч, але його не відпустили, він не зміг. І я тоді кажу: "Ну, якщо ти не можеш приїхати, то я до тебе приїду", - згадує дружина загиблого воїна Руслана.

фото: скриншот з відео Еспресо: Біла Церква

Руслана сама вирішила приїхати до нього з мангалом у руках, посмажити шашлики. Він зустрів її сором'язливо, а перше, що все ж таки наважився сказати: "У тебе неймовірно гарні очі".

Через три тижні після знайомства Володимир Гребьонкін вирушив на бойові позиції. Після першої ротації приїхав у відпустку, і пара продовжила спілкування. Руслана чекала його з фронту та підтримувала під час служби.

фото: скриншот з відео Еспресо: Біла Церква

Чоловік воював на найскладніших напрямках. Він неодноразово брав участь у бойових зіткненнях і розповідав про пережите близьким. За словами дружини, війна стала для нього особистою, зокрема через втрату матері, яка підтримала сторону ворога.

"Він і сам декілька разів брав у полон, він казав завжди, що вони не знають, чому вони прийшли сюди. Це правда так і є. Вони не знають, що вони тут роблять", - розповідає жінка.

Побратими згадують Володимира як товариського військового, який завжди був поруч із підрозділом і важко переживав втрати.

фото: скриншот з відео Еспресо: Біла Церква

19 травня 2025 року воїн загинув, прикриваючи собою побратимів. Його поховали на кладовищі поруч із військовими, з якими він служив.

• Пішов на війну у 18: шлях бійця 3-ї ОШБР з позивним "Скрудж"