Глибочка чи Глибічка: чому виникла потреба перейменувати село

Про це повідомляє Еспресо: Біла Церква.

Точних даних про дату заснування немає, але історики вважають, що це було у XVIII столітті. Назва, ймовірно, походить від яру, в якому розкинулося село. Як розповідає староста, мешканці вже намагалися змінити назву на Глибічку у 2016 році — тоді про це планували звертатися до Верховної Ради. Проте з невідомих причин цього так і не сталося. Питання повернули до розгляду знову у 2024 році.

Фото: скриншот з відео Еспресо: Біла Церква

"Відповідно, я звернулася до Білоцерківської міської ради зі зверненням громадян, під яким було близько 200 підписів. Після цього мене запросили на засідання робочої групи. Спочатку буде рішення сесії міської ради щодо організаційних питань проведення громадських обговорень. Далі відбудуться самі громадські обговорення, які триватимуть не менше 30 днів. У разі позитивних результатів цих обговорень сесія міської ради схвалить звернення до Верховної Ради України", — розповіла староста села Глибочка Галина Нечипоренко.

Читайте також: Декомунізація у Білоцерківській громаді: як відбуватиметься впровадження ініціативи з перейменування села Глибочка?

Досліджуючи це питання, староста звернулася до господарських книг села — документів, у яких фіксували забудову, розміри земельних ділянок, вирощувані культури, а також відомості про мешканців. Аналіз цих записів показав таке:

• з 1944 по 1980 роки у документах вживалася назва — Глибічка;
• у період з 1980 по 1985 роки — уже Глибочка;
• з 1986 по 2000 роки знову фіксується Глибічка;
• а з 2001 року назва остаточно закріплюється як Глибочка.

Фото: скриншот з відео Еспресо: Біла Церква

"До 2020 року я була впевнена, що наше село називається Глибічка, тому що навчалася у Пилипчанській середній школі, і в мене були однокласники з села Глибічка — ми всі так його й називали. А вже коли я прийшла сюди на роботу, побачила в господарських книгах, що село офіційно називається Глибочка", — додала вона.

Через зміну назви - усе село "стоїть на вухах". А у правоту ті, хто наполягає на "Глибічці", демонструють свої документи та родичів. До того ж стверджують: форма "Глибочка" має російський слід.

Фото: скриншот з відео Еспресо: Біла Церква

 "Моя мама 1920 року народження — їй би зараз було 105 років. В одному документі написано, що вона народилася в селі Глибічка. Це перший документ. Другий — я сам 1952 року народження, і в мене теж документ з мокрою печаткою. Що там написано? Глибільчанська сільська рада — таке знайшов син в інтернеті.

Далі: "деревня Глибочка, Карачаївський район, Брянська область". Наступне — "деревня Глибочка, Трибуховський район, Брянська область". І ще одне — "посёлок Глибочка, Новозибковський район, Брянська область". Брянська область! То що ще треба говорити?" — виступив житель села Глибочка Валерій.

Однак жодного офіційного документа про перейменування села з Глибічки на Глибочку чи навпаки - немає.

Фото: скриншот з відео Еспресо: Біла Церква

"Говорили "Бічка", може, "Бабіч", десь "Бічки", "Бічки" — село називали Глибічка. Була назва — Глибічка, а не "бочка". З діда-прадіда ми це пам’ятаємо. Я теж приніс документи. От, мама — 1935 року народження, записано: село Глибічка. Їхній шлюб теж був зареєстрований у селі Глибічка — тоді ж нотаріуси були, не дурні якісь. Все записано чітко.

 Я народився вже в 1961 році — і в моєму свідоцтві про народження теж вказано: село Глибічка. Звідки взялося це слово "бочка", яке зовсім змінює назву нашого села? Я теж проти цього", — пояснив житель села Глибочка Юрій.

Втім, серед селян є й ті, хто не підтримує перейменування з різних причин. Для одних - це недоречна ініціатива у воєнний час, інші ж побоюються можливих труднощів із документами, попри запевнення, що їх не буде. А деякі принципово проти "Глибічки".

Фото: скриншот із відео Еспресо: Біла Церква

"Почалася війна. Усі люди молодшого покоління — ті, в кого чоловіки, сини, доньки, рідні брати воюють — не вважають це питання важливим на сьогодні. Закінчиться війна — будь ласка, люди, хочете повернути Глибічку? Та нехай буде Глибічка, ніхто не проти. Але зараз це не на часі. Це питання хвилює переважно людей старшого покоління.

Ми поважаємо їхню думку, але є й молодше покоління. Для них це село — Глибочка. Чому ніхто не зважає на їхню думку? Це ж продовження роду села, це молодь.

І, до речі, колись давно воно називалося навіть не Глибочка і не Глибічка, а Либідка", — розповіла мешканка села Глибочка Алла.

Що кажуть експерти про історичну назву села Глибочка?

Історик Євген Чернецький провів власне дослідження щодо назви села і ще торік оприлюднив його результати у статті. Каже, починаючи з XVIII століття, у різноманітних документах та літературі фіксувалися різні варіанти назви: Глибочка, Глибічка, Глубочка, Глебоче, Глебочка та Глубочок. Та попри розмаїття, стверджує науковець, переважає саме Глибочка. А така варіативність могла виникнути через відсутність єдиного правопису та те, як назву сприймали на слух.

Фото: скриншот з відео Еспресо: Біла Церква

"Про російські впливи взагалі не йдеться, адже село виникло ще за часів Речі Посполитої. Тобто Росії тут не було, і вона не має до цього жодного стосунку. Якщо говорити про можливі польські впливи, то для польської мови така коренева конструкція, як "глибо", взагалі не є притаманною.

Я б сказав, що ми маємо справу з питомо українською назвою — "Глибочка", яка може бути наддніпрянським варіантом поширеної на теренах України назви. Таких сіл, які носять назву "Глибочок", є багато", — зазначив історик Євген Чернецький.

До того ж у своєму дослідженні Чернецький посилається на словник Бориса Грінченка, де подано низку слів, пов’язаних із глибиною. І всі вони мають спільну основу "глибо". Саме тому історик переконаний: крапку в цій дискусії мають поставити мовознавці.

"Мешканці цього села демонструють свої свідоцтва про народження, де зазначено "Глибічка". Але слід розуміти, що в сільській раді у 20-х, 30-х, 40-х, 50-х і 60-х роках документи, ймовірно, вели люди без вищої освіти, які не мали глибоких знань у мовних чи історичних питаннях. Вони діяли за місцевою традицією — як їм було простіше, як звикли називати. Так і закріплювалась назва у документах", — додав історик.

Фото: скриншот з відео Еспресо: Біла Церква

Згідно з листом Національної комісії зі стандартів державної мови, перспективна назва "Глибічка" відповідає нормам українського правопису. Водночас і чинна назва - "Глибочка" - може бути. 

"У слові "глибокий" звук [о] є етимологічним, тобто походить від праслов’янського. Такий звук у більшості українських слів у закритих складах переходить в [i] (дому – дім, коло – кіл). Процес переходу був поступовим, тривав з XIII до ХVIIІ ст.. Отже, офіційна на сьогодні форма назви "Глибочка", ймовірно, може фіксувати період до завершення процесу переходу [о] в [і], оскільки, за інформацією з відкритих джерел, поселення відоме з початку ХVІІІ століття", - пояснив  заступник голови Національної комісії зі стандартів державної мови Олександр Мирончук.

Фото: скриншот з відео Еспресо: Біла Церква

Остаточне рішення у цьому питанні, за умови підтримки мешканців села, назви "Глибічка" ухвалюватиме Верховна Рада. Тож час покаже, як зрештою позначатиметься на мапі України цей населений пункт.

• Білоцерківська громада розглядає перейменування села Глибочка.