Великдень як символ надії: про віру, сенс свята та проводи
Представник церкви поділився своїм відношенням до онлайн-трансляцій великодніх служб, користуванням телефонами у храмах та сімейних пікніків з нагоди поминальних днів
Про це повідомляє Еспресо: Біла Церква.
Святкування Великодня
За словами священнослужителя ПЦУ Дмитра Пересунька, є люди уцерковлені, які щонеділі ходять до церкви, а є ті, хто ходить туди раз на рік, щоб скоренько освятити великодній кошик і, так би мовити, благословенними одразу ж піти додому.
"Сенс служби в тому, щоб її вислухали до кінця: пройнятися сутністю тих слів, що чуєте, молитовно дати подяку Господові за все наше життя і за це важливе свято. Ми маємо шанувати свято Великодня, тому що Господь своїм воскресінням показав нам, що смерті не існує. Це всього лише пауза між життям тимчасовим і життям вічним", — додає Дмитро Пересунько.

фото: Еспресо: Біла Церква
Представник ПЦУ наголошує, що йти до церкви на Великдень за благословенням можна і без кошика з паскою та крашанками. Але якщо і йти з ним, то в нього не варто класти таких предметів як алкоголь, ключі від автомобіля, гроші тощо. Дмитро Пересунько пояснює це тим, що люди вірять у повір’я, що все отримане з церкви є оберегом. Проте єдиний, за його словами оберіг — це віра людини.
- Читайте більше: Не лише паска та крашанки: як зібрати ідеальний великодній кошик
Осучаснення церкви
Зазвичай на Великдень біля церкви збирається натовп. Та попри це, службу чутно кожному вірянину, зокрема через хорошу акустику в самій церкві. Водночас Церква намагається йти в ногу з часом і багато в яких храмах використовують колонки.
Також в деяких церквах транслюють службу онлайн. Проте священнослужитель порівнює її перегляд вдома з тим, як голодна людина дивиться на фотографію їжі:
"На службу ходять не лише для того, щоб постояти біля дверей. Сенс у тому, щоб мати змогу взяти участь у звершенні Таїнств. Тому що найголовніше на літургії не те, як одягнутий священник чи що співає хор. Головне — сповідь та причастя".
Водночас транслює службу не лише церква, а і її відвідувачі: знімають на телефон, як освячують їх самих та паску, щоб потім поділитися цим у соцмережах. За словами Дмитра Пересунька, у цьому немає нічого поганого. Навпаки, це дуже добре, що люди знімають, показують, що життя йде і цьому житті так само присутня церква.

фото: Еспресо: Біла Церква
Також священнослужитель додав, що віруючою людину робить не те, що вона ходить кожного дня до церкви, слухає та знає всі молитви на пам’ять. Такою вона вважається тоді, коли вірить в Бога.
"Коли людина вірує, то, не зважаючи хто вона і якої нації, вона дійсно хоче піти до церкви. І немає таких заборон, щоб когось не впустити: дівчину без хустки на голові чи негарно одягнутого чоловіка. Тому що церква — не майно священника чи якоїсь окремої громади. Це є дім Божий. Тобто так само як ми йдемо у гості до батька свого, так само ми йдемо до церкви, до свого небесного батька", — пояснює священнослужитель.
Також чоловік наголосив, що говорити з Богом, звертатися до нього з проханнями абощо можна не лише на свято Великодня. Та не варто надіятися виключно на Божу поміч і водночас нічого не робити самим — так людина нічого не отримає.
Пікніки біля могил
Наступного тижня після святкування Великодня, починаються проводи або ж гробки. Сьогодні багато хто перетворює відвідування кладовища на сімейний пікнік. За словами Дмитра Пересунька, це тому, що людям часто немає коли зустрітися: вони зайняті роботою, справами й тільки такі свята зводять родину разом. Теж саме можна сказати й про похорони.
"Ми маємо пам'ятати, що могила — це не те місце, де є душа. Ми входимо в тіло, але, коли вмираємо, воно лишається в землі, а душа відходить. Вона не є закріплена за могилою. Тож ходити щодня і стояти весь день біля могили, витрачаючи своє життя на це — цим ми нікому не допоможемо. Тому що людина віджила своє життя і пройшла на другий етап — на зустріч Богові. А наше життя ще не закінчилось: ми маємо боротись і жити далі", — пояснив священнослужитель.

фото: Еспресо: Біла Церква
Також Дмитро Пересунько наголосив, що на могилах краще залишати живі квіти.
"Штучні квіти виготовлені з пластику. Він не гниє і псує довкілля. Наприклад, нам кажуть, що не можна палити траву біля домівок, бо за це штраф. А за штучні квіти штраф ще не придумали, хоча вони дійсно псують довкілля, накопичуються, збираються і, на жаль, лишаються", — додав Дмитро Пересунько.
- Сповідь як особистий вибір: чи потрібно сповідатися на Великдень
- Актуальне
- Важливе