Удар по кишені фермерів через подорожчання пального: що впливає на ціну зерна та продукції у 2026 році

Журналістка Еспресо: Біла Церква поспілкувалася з економістом Олегом Пендзиним та дізналася, як зростання витрат на пальне та добрива вплине на ціни на зерно та продукти у 2026 році.

Як формується ціна на зерно

Фермери починають сезон з обережністю через стрімке зростання витрат на пальне та мінеральні добрива, адже від цього залежить собівартість зерна та продуктів для мешканців громади. Українські аграрії вже планують закупівлі, оцінюють витрати на весняно-польові роботи і прогнозують вплив на врожайність та ціни.

"Коли ми з Вами говоримо про вплив пального на собівартість аграрної продукції, то в першу чергу це стосується тих витрат паливо-мастильних матеріалів, які безпосередньо пов'язані до весняно-польових робіт", - пояснив Олег Пендзин.

Експерт уточнив, що близько 30% витрат весняно-польових робіт припадає саме на пальне. Проте наразі підвищення цін мало вплинуло на вартість продуктів у магазинах, адже населення споживає продукцію урожаю 2025 року.

фото: з відкритих джерел

Аналітики зазначають, що реальний вплив подорожчання палива проявиться тільки в 2-ій половині 2026 року, коли на ринок надійде новий урожай.

Фахівець додав, що навіть при високих витратах на ПММ кінцева ціна продуктів формується комплексно. Велику роль відіграють мінеральні добрива, які здорожчали через підвищення цін на природний газ, необхідний для виробництва азотних і комплексних добрив.

Таким чином, аграрії витрачають більше навіть без врахування вартості пального, а це впливає на собівартість зерна та продукції.

"Перспективи зростання цін в Україні варто оцінювати за урожай 2026 року, а це означає, що вплив ми побачимо у другому півріччі. Все залежить від того, який буде врожай - хороший або поганий", - наголосив Олег Пендзин.

фото: фейсбук-сторінка Олега Пендзина

Минулорічний урожай зернових практично відповідав показникам 2024 року, а кукурудза навіть перевищила очікувані обсяги. Овочева група здешевшала, що свідчить про коливання ринку, пов’язані не лише з витратами, а й з погодними умовами та попитом.

Економіст підкреслив, що при хорошому врожаї додаткові витрати на пальне та добрива розподіляться на загальний обсяг продукції, і ціни для споживачів залишаться стабільними.

Читайте детальніше: Аграрії Білоцерківщини вийшли в поля: стартували перші весняні роботи

Проблеми з трудовими ресурсами після мобілізації та відсутність серйозної державної підтримки створюють додатковий тиск на сезон. Олег Пендзин додав, що на відміну від європейських аграріїв, українські виробники не отримують масштабних дотацій, тому змушені покривати більшість витрат самостійно.

фото: з відкритих джерел

Тобто ціна зерна формується комплексно, пальне впливає, але це не єдиний фактор, а врожай, добрива, погодні умови та внутрішнє споживання визначають, якою буде ціна продуктів для громади у 2026 році.

Фінансовий тиск і нестача кадрів

Аграрії стикаються з високими витратами на складові виробництва, а малий та середній бізнес відчуває найбільший тиск. Відсутність масштабної державної підтримки змушує виробників самостійно покривати витрати на сезонні роботи та логістику.

Експерт зазначив, що українські фермери не отримують таких дотацій, як у Європі, і це обмежує їхні можливості для масштабних закупівель і модернізації техніки. Водночас високі ціни на пальне та добрива збільшують ризики для малих господарств, які не можуть покривати додаткові витрати власними ресурсами.

фото: з відкритих джерел

"60% доходу європейського фермера - це дотації Брюсселю. Це дозволяє серйозно здешевити кінцеву продукцію для європейського товаро-виробника. В Україні такого немає", - підкреслив експерт.

Фахівець додав, що нестача трудових ресурсів після мобілізації також посилює економічний тиск. Частина аграріїв змушена шукати додаткову робочу силу або скорочувати обсяги обробки полів, щоб уникнути збитків.

Внутрішній ринок забезпечений, але допомога для виробників потребує змін

Незважаючи на економічні виклики, дефіциту зерна та олійних культур в Україні не очікується. Виробництво значно перевищує внутрішнє споживання, а будь-які коливання врожаю більше впливають на експорт, ніж на наявність продуктів у магазинах громади.

"Будь-яке зменшення виробництва означає зменшення експортного потенціалу. Повністю внутрішній ринок ми забезпечуємо з надлишком", - пояснив Олег Пендзин.

Наприклад, урожай гречки 2025 року склав 72-73 тис. тонн, і разом із перехідними залишками цього цілком достатньо для внутрішнього споживання. Експерт підкреслив, що подібна ситуація характерна і для інших зернових культур, тому жителі громади не відчують дефіциту продуктів.

фото: з відкритих джерел

"У нас з вами зменшення або збільшення врожаю означає зменшення або збільшення експортного потенціалу", - додав економіст.

Він також зауважив, що виробники хліба залишаються соціально відповідальними. Навіть у разі підвищення витрат вони стримують ріст цін на основні продукти, щоб не створювати зайвого навантаження на сімейні бюджети.

Олег Пендзин також наголосив, що ефективною мірою могла б стати переформатована державна підтримка, яка напряму допомагала б товаровиробникам, що в перспективі здешевило б продукцію для споживачів.

• Колишній Рокитнянський цукровий завод продають за $2,5 млн