Сила, дух і віра: "Чорні Запорожці" святкують річницю з дня створення

72-га бригада ім. Чорних Запорожців однією з перших стала на захист України у 2014 році. Підрозділ продовжив боронити країну і після початку повномасштабного вторгнення, виконуючи бойові завдання на Донеччині, Луганщині, Київщині, Сумщині, Харківщині та Херсонщині.

Чорні Запорожці поділилися історіями з життя та розповіли, що тримає їхню силу та дає їм змогу йти далі.

"Мої сини також служать. Вони з перших днів пішли до війська... У мене ще меншенький є, 8 років. Зараз до школи ходить, сумує дуже, дзвонить, жде", але, окрім цього, чоловік має велике серце: "Ще дівчаток двох удочерив, уже є навіть онучка старша і онучок. Хотів завжди, щоб діти не поневірялись по інтернатах", - розказав головний сержант РЕГа виїзної групи Мічман.

фото: телеграм-канал 72 ОМБр

Військовий з позивним Тенор знаходить свою силу в релігії.

"Віра - це основа. Зараз знайшов греко-католицьку церкву, намагаюсь її відвідувати", - поділився фінансист.

Детальніше: День військового фінансиста: історія керівника банку, який обрав армію

фото: телеграм-канал 72 ОМБр

Отець Микола став військовим капеланом у 2022-му. Звернувся до коріння, адже дід та прадід теж були священнослужителями, доки "перестройка" не обірвала цю лінію.

"Священник - місток між військовим і Господом. Наша справа - з’єднати, а далі людина з Богом сама вирішує", - розказав чоловік.

фото: телеграм-канал 72 ОМБр

Ельф - офіцер відділення цивільно-військового співробітництва має в сім'ї всіх військових, проте родина для нього - це не лише про кровну спорідненість.

 "Я теж втрачав побратимів, дуже близьких. Побратими - це як друга сім’я, а для когось - перша, бо іншої немає. Хтось втратив усе ще до війни, хтось - під час. Є ті, хто пішов воювати просто щоб дожити або щоб помститись і відновити справедливість. Різні люди, різні історії", - поділився Ельф.

фото: телеграм-канал 72 ОМБр

Такої ж думки й Клім, який ще з початку повномасштабного вторгнення намагався потрапити до лав ЗСУ.

"Все тримається на людях. Побратими - це сім'я. Ти з хлопцями живеш, їси з однієї ложки, з однієї тарілки, їздиш на одну роботу. От у нас, наприклад, дуже розмиваються ці межі віку, посад і звань. Мені за це подобається бригада дуже сильно. Немає "уставщини", типу, "пане командире, дозвольте звернутися". Такого не повинно бути. Ми на війні чи де?", - розказав Клім.

Детальніше: "Мрію квартиру в Білій Церкві купити і далі службу продовжувати. Бо куди ж мені ще?": історія військового з позивним Клім

фото: телеграм-канал 72 ОМБр

• Незламні герої України: історія заснування 72-ї ОМБр ім. "Чорних Запорожців"