Життя не закінчується після поранення — це початок чогось нового: про нові досягнення воїна після повернення з фронту

Про це Герой розповів у інтерв'ю Еспресо: Біла Церква.

Герой України, ветеран Валерій "Гонсалес" Кучеренко отримав важке поранення на Луганщині, однак не зламався й продовжує жити та надихати інших захисників власним прикладом.

Читайте також: "Незалежність — це код у крові": ветеран Валерій "Гонсалес" Кучеренко про ціну свободи

Він воював на Луганському та Донецькому напрямках, зокрема під Вугледаром і Авдіївкою. Поранення отримав під час нічного штурму на межі Луганської та Харківської областей.

"У мене був нічний підрозділ, ми працювали вночі. Тоді нас "спалили" й закидали гранатами", — згадує військовий.

За мужність і результативність підрозділу Валерій отримав звання Героя України. Про нагороду він дізнався вже після операцій. Вручав відзнаку особисто Президент Володимир Зеленський.

"Мене попередили, що приїде президент, але не сказали з якою нагородою. Я думав, що це буде орден, бо вже мав попередній. Але коли президент вручив звання Героя України, я цього не очікував", — розповідає ветеран.

Реабілітація тривала понад рік. Вона почалася в Харкові та Києві, а пізніше Валерій поїхав до США на протезування. Каже, найважче було прийняти нового себе, але він усвідомив: життя триває.

"Я просто переборов себе, розуміючи, що життя не закінчується. Це початок чогось нового", — наголошує він.

фото: скриншот із відео Еспресо: Біла Церква

Певний час Валерій відвідував шпиталі й спілкувався з військовими, які отримали ампутації, доводячи власним прикладом, що поранення — це не кінець:

"Я показував, що ще нічого не закінчилося. Починається інше життя, можливо, навіть краще".

Своїм побратимам він радить перш за все не втрачати віри:

"Головне — не падати духом і працювати над собою. Це велика праця, щоб досягати мети".

Найбільшою підтримкою для нього стала родина, а особливо дружина. Щодо допомоги держави, ветеран визнає: підтримка є, але не завжди достатня. Протезування він здійснював здебільшого за власні та благодійні кошти, хоча існують і державні програми.

"Наші спеціалісти нічим не гірші, а подекуди й кращі за закордонних. Все залежить від наполегливості самого пацієнта", — підкреслює Герой України.

Більше - на YouTube Еспресо: Біла Церква.