Культуролог, який став оператором БпЛА: історія військового Хана

Воїн поділився з сайтом Еспресо: Біла Церква своєю історією, розповівши про шлях до війська, бойову роботу та загальні враження від служби у 14-му окремому полку.

Як розповів військовий, до лютого 2022 року його життя було сповнене буденності.

"Я був звичайним підлітком, студентом Києво-Могилянської Академії, підпрацьовував у Києво-Могилянській бізнес-школі, тусив з друзями, мав дівчину. Жив своє щасливе життя – ріс, розвивався і кайфував від усього. Полюбляв займатися спортом: 11 років займався футболом, потім перемкнувся на волейбол, ним займався роки зо два. В принципі люблю всі ігри, пов'язані з м’ячами, в мене до цього прям хист – футбол, волейбол, баскетбол, і далі по списку", - ділиться Хан.

Окрім цього, хлопець також полюбляв історичні книги і саме вони стали підґрунтям нелюбові до москалів. Каже, що життя його родину трохи розкинуло по різним куточкам: мати з батьком розлучені і ненька нині живе у Дубаї, брат - у Стамбулі, а батько залишився в Україні. 

Бучанець у Бучі росіян боятись не буде: мотивація піти до війська

Хан жартома називає "рекрутингом" дії російської армії на початку вторгнення у Бучі. 

Він долучився до лав Збройних сил, бо вважав це правильним. Юнак вирішив, що хоче, аби країна лишалася його, щоб  друзі були живі, і він міг з ними вільно спілкуватись українською мовою.

"Насправді, якщо б мене спитали 23 лютого, чи пішов би я до війська, якщо почнеться двіж, то я скоріше за все сказав би, що не піду. Проте 24 лютого з'явилося чітке усвідомлення, що саме я маю робити, і що боротьба – це, власне, мій шлях. Тоді я собі дав обіцянку, що як би стрьомно не було, я буду робити те, що я вважаю правильним і що мені підказує почуття честі. Зранку я прокинувся під звуки літаків і вибухів – у нас в Бучі почались бойові дії, виходить, 24-го ввечері – 25-го зранку. І, власне, так і почався мій шлях", - додає він.

Фото: 14-й окремий полк

Як розповів Хан, ще наприкінці весни 2022-го року він обрав для себе фах безпілотних систем, але тоді це все було у дуже зародковому стані. Згодом, після участі у бойових діях на Бахмутському напрямку, хлопець дізнався, що існує підрозділ, повністю присвячений безпілотним системам – 14-й окремий полк.

"Мене вже тоді це зацікавило, подумав: блін, як класно, у них є цілі батальйони FPV, роти ISTAR, працюють буквально на всьому безпілотному, що існує. Буде чудово, якщо я зможу там йти саме по своїй обраній спеціальності і розвиватись у ній", - згадує військовослужбовець.

Він додав, що хоче сам ставати краще і за можливості допомагати усій системі покращуватись, знаходити всілякі нові рішення.

Що цікаво, Хан прийшов до цього полку по переведенню і каже, що у ті часи це було зробити складно, адже людей не хотіли відпускати. При цьому, він знає побратимів і посестер, які мобілізувалися відносно недавно, і може сказати, що зараз все відбувається значно гладше і простіше. Можна заповнити анкету на сайті полку, рекрутери виходять з кандидатом на співбесіду, і вже разом визначають найкращу посаду.

Рід занять і враження від служби

Сам Хан - оператор розвідувального БпЛА: він виїжджає із групою на завдання, веде аеророзвідку позицій ворога, виявляє цілі та наводить на них засоби ураження у вигляді ударних дронів, ракет чи артилерії. 

"Є групи, що відповідають за глибинні ураження об’єктів далеко в тилу ворога або на території росії. Це дуже відповідальна та важлива задача, бо вони б’ють туди, куди не можуть дотягнутися інші види озброєння – туди, де ворог на це не очікує. Так би мовити, нищимо росіян на їхній землі, поки вони не дійшли до нашої. Найкраща новина: займатися цим можете і ви, долучившись до нашого полку і пройшовши навчання" - ділиться військовий.

Враження від служби у військовослужбовця позитивні. Його оточують сильні люди, що не пригнічує, а навпаки надихає. Переведення до полку тривало довго через бюрократичні труднощі, і спочатку йому не доводилося займатися бойовою роботою. Однак тепер, у полку, він знову закохався у військову справу: тренування, фізичну підготовку, бойові завдання та польоти. Усе це надзвичайно цікаво, а відділення та товариші, з якими служить, надихають його й дарують відчуття довіри й підтримки. Він упевнений, що з ними можна пройти і вогонь, і воду, і окопи, і навіть на лівий берег. Відчуває себе дуже комфортно і радий, що потрапив саме сюди.

Особливо вражає ставлення до людей у підрозділі. Командири завжди готові вислухати підлеглих, навіть воєначальник полку особисто приїжджає на позиції, цікавиться потребами військових і допомагає у всьому, що сприяє покращенню виконання завдань. 

Підтримка відчувається як матеріально, так і морально, що мотивує служити ще краще. У разі нестачі необхідних речей завжди можна звернутися до командира, і якщо потрібне є на складах, його нададуть без зволікань.

Фото: 14-й окремий полк

Для читачів він закликав шукати можливості допомогти війську або долучитися до нього безпосередньо. Він радить обирати той напрямок діяльності, який найбільше до душі, адже сьогодні є широкий вибір можливостей для розвитку. Наголошує, що допомогти Україні можемо лише ми самі. 

Зокрема, він запросив усіх охочих приєднуватися до 14-го окремого полку безпілотних авіаційних комплексів, де є чудові умови для професійного зростання. Можна працювати і за цивільним фахом: у штабі добре годують, колектив хороший, роботу дають, а під час відпустки є змога побачити родину. Він жартома додав, що більше нічого й не треба. За його словами, у цьому полку кожен зможе ефективно долучитися до визволення української землі.

• На допомогу військовим частинам Білої Церкви з бюджету витратили 18,3 млн грн.